Перейти до вмісту

Inner Ear Studios

Координати: 38°50′38″ пн. ш. 77°05′22″ зх. д. / 38.8439° пн. ш. 77.0895° зх. д. / 38.8439; -77.0895
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

38°50′38″ пн. ш. 77°05′22″ зх. д. / 38.8439° пн. ш. 77.0895° зх. д. / 38.8439; -77.0895

Inner Ear Studios
англ. Inner Ear Studios
ТипЛейбл звукозапису
ГалузьШоу-бізнес, Музика
Засновано

1970 (оригінальна студія)

2022 (відновлена студія)
Засновник(и)Дон Зієнтара
Закриття (ліквідація)2021 (оригінальна студія)
Штаб-квартираАрлінгтон
Власник(и)Дон Зієнтара
www.innerearstudio.com
Мапа

Inner Ear Studios — студія звукозапису, заснована в Арлінгтоні, штат Вірджинія. Студія працює з кінця 1970-х років. Студія розпочинала свою діяльність у підвальчику засновника, Дона Зієнтари (Don Zientara).

У 1990 році студія переїхала у власну будівлю на Південній Окленд Стріт (South Oakland St.), в Арлінгтоні.

Зараз студія знову повернулась в підвальчик Дона Зієнтари.

Загалом студія працює вже понад 40 років. За цей час на студії записували свої альбоми майже всі найвідоміші хардкор гурти з Вашингтона. Зараз назва студії асоціюється з хардкор-сценою Вашингтона.

Історія

[ред. | ред. код]

Студія була заснована Доном Зієнтарою у власному підвальчику в Арлінгтоні наприкінці 1970-х років.[1]

Спочатку Дон Зієнтара записував музику на арфі та кельтські народні мелодії, але наприкінці 70-х він почав записувати панк-музику, а Teen Idles був одним із перших гуртів, який він записав.[2]

Дон Зієнтара перевів студію у власну будівлю в 1990 році.[3]

У 2014 році студія була показана в телевізійному міні-серіалі Дейва Грола, Sonic Highways.[4]

У 2021 році було оголошено, що будівлю студії може придбати округ Арлінгтон у рамках розвитку нового художньо-промислового району.[3][4]

72-річний Зієнтара підтвердив, що, можливо, студія може закритися, якщо округ вирішить купити будівлю, де Inner Ear орендує приміщення.

Дон Зієнтара казав:

«Мені подобається те, що я роблю, але я міг би піти на пенсію, і я думаю, що мені доведеться довго і наполегливо думати про це».[3]

Дон Зієнтара казав:

«Мені шкода, що це відбувається, але це так». «Тож я з цим згоден – це просто природна еволюція речей. Ви не можете зупинити прогрес».[4]

Дон Зієнтара оголосив, що студія закриється 1 жовтня 2021 року.[5]

Закриття студії відбулося наприкінці 2021 року. Режисер Браян Девіс опублікував дев'ятихвилинний документальний фільм про закриття, фільм в основному складається з інтерв'ю з Доном Зієнтарою.[6]

Дон Зієнтара казав:

«Inner Ear нікуди не зникне — вона буде відновлена в іншому місці. Я все ще буду працювати. Я не закінчив. Ще не купив ні вудки, ні черв’яків, ні мотиля».[5]

У 2022 році Дон Зієнтара знову відкрив студію у своєму підвалі.[7]

Послужний список

[ред. | ред. код]

Студія Inner Ear зіграла важливу роль у хардкорній сцені Вашингтона.

Студія записувала альбоми для багатьох гуртів, ось деякі з них: Minor Threat, Bad Brains, Fugazi, Mary Timony, Braid, The Teen Idles, Foo Fighters, The Look, Urban Verbs.[8][9][10][11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. $10,000 in Gear Stolen from Indie Recording Mainstay Inner Ear Studio. ProSoundNetwork.com (амер.). 26 липня 2019. Процитовано 4 травня 2021.
  2. Michael, Azerrad (2 липня 2002). Our band could be your life: scenes from the American indie underground 1981-1991 (вид. First Back Bay paperback). Boston. ISBN 9780316787536. OCLC 50483014.
  3. а б в Beaujon, Andrew (16 квітня 2021). Arlington's Famed Inner Ear Studios Could Close by the End of the Year. Washingtonian (амер.). Процитовано 22 квітня 2021.
  4. а б в Punk Recording Studio Earmarked For Closure. www.punktuationmag.com. 19 квітня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  5. а б Augenstein, Neal (21 червня 2021). Inner Ear Studio to close this October: 'It needs to come to an end'. WTOP-FM. Процитовано 22 червня 2021.
  6. News - Und Sonst So [News - Other]. Ox-Fanzine (нім.). Solingen: Ox Verlag. February 2022. с. 5.
  7. Inner Ear Studios Comes Home. Literally. WashingtonCityPaper.com. 7 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  8. Galil, Leor (14 листопада 2014). Fugazi's first step toward punk royalty: A demo that became an underground smash. The Washington Post. Процитовано 31 серпня 2017.
  9. Kreps, Daniel (25 жовтня 2014). 'Sonic Highways' Hits D.C.: 5 Things We Learned. Rolling Stone. Процитовано 31 серпня 2017.
  10. Minsker, Evan (6 жовтня 2014). Mary Timony. Pitchfork. Процитовано 31 серпня 2017.
  11. Cohen, Ian (6 квітня 2018). Braid 'Frame & Canvas' 20th anniversary interview. Stereogum. Процитовано 17 жовтня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]