Isoodon obesulus
| Isoodon obesulus | |
|---|---|
_2,_Vic,_jjron,_09.01.2013.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Клада: | Agreodontia |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
| Підродина: | Peramelinae |
| Рід: | Isoodon |
| Вид: | I. obesulus
|
| Біноміальна назва | |
| Isoodon obesulus (Shaw, 1797)
| |
| |
| зеленим — ареал I. obesulus, жовтим — ареал I. peninsulae, червоним — ареал I. fusciventer | |
Isoodon obesulus (південний коричневий бандикут[1]) — вид сумчастих із родини бандикутових (Peramelidae).
Оригінальна назва таксону: Didelphis obesula G. Shaw, 1797. Раніше до цього таксону включали I. peninsulae й I. fusciventer[2].
За розміром і формою нагадують пацюків чи кролів. Вид obesulus має коротшу морду, ніж інші види, але вона все ще подовжена для пошуку їжі. Вуха короткі й заокруглені; кігті гострі. Верхні частини волосяного покриву зазвичай чорно-коричневі з відтінками помаранчевого або жовтого кольору, низ — світло-коричневий, сірий чи білий[3].
Ендемік південно-східної Австралії[4].
Населяє різноманітні місця проживання, але завжди має бути достатня кількість рослинності. Не менш важливі регулярні дощі. Середовище проживання включає ліси, пустища й чагарники.
Це солітарні, дуже агресивні, територіальні тварини. Вид всеїдний, харчується комахами, черв'яками, грибами, бульбочками коренів рослин, цибулинами, плодами, насінням та ін. рослинним матеріалом. Будує гнізда під рослинами на землі. Власної нори не робить, але іноді використовує нори інших видів[3][4].
Великими загрозами є лисиці й коти, а також частіші пожежі. Ці фактори призвели до значного скорочення виду після заселення континенту європейцями, але вид також скоротився через очищення місцевої рослинності та зміну середовища існування[4].
Вид трапляється в багатьох заповідних районах. Контроль над лисицями є важливим для захисту[4].
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Isoodon obesula. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 01.02.2021.
- ↑ а б Anderson, R. (1999). Isoodon obesulus. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 01.02.2021.
- ↑ а б в г Burbidge, A. A.; Woinarski, J. (2016). Isoodon obesulus. The IUCN. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 01.02.2021. (англ.)