Juncus alpinoarticulatus
| Juncus alpinoarticulatus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
| Рід: | Ситник (Juncus) |
| Вид: | J. alpinoarticulatus
|
| Біноміальна назва | |
| Juncus alpinoarticulatus | |
| Синоніми | |
|
Juncus alpinus Vill. | |
Juncus alpinoarticulatus (ситник альпійськочленистий[1] або ситник альпійськоколінчастий[2] або ситник колінчастий[3]) — вид багаторічних кореневищних трав'яних рослин родини ситникові (Juncaceae). Етимологія: лат. alpinus — «гірський», лат. articulatus — «зчленований»[4] Росте на болотах, заболочених та сирих луках, по берегах потоків, напівпротічних водойм України[5]. Вид потребує охорони в межах Львівської області[1].
Багаторічні трав’яні рослини, 15-50 (80) см заввишки, з повзучими кореневищами. Стебла прямостоячі, округлі або дещо стиснуті. Листки циліндричні, дещо сплющені, з поперечними перетинками (погано помітні). Суцвіття зонтикоподібно-волотеподібні. Листочки оцвітини більш-менш рівні між собою, яйцеподібні або видовжено-ланцетні, (1,5) 2,0-3,0 (3,8) мм завдовжки, каштанові або майже чорні, з перетинчастими краями, на верхівці тупі, зовнішні з шипиком. Тичинок 6. Маточка 1. Плід - коробочка, (2,0) 2,8-3,5 (3,8) мм завдовжки, каштанові або чорно-бурі, блискучі, на верхівці округлі, з коротким носиком, дещо довші від оцвітини. Насінини довгасті або видовжено-яйцеподібні, 0,4-0,7 мм завдовжки, темно-бурі, каштанові [6]. 2n=40, 80.
Вид поширений у холодних і помірних зонах північної півкулі: Європа, Марокко, Азія (Росія, Туреччина, Монголія, Вірменія, Азербайджан, Грузія), Північна Америка (Гренландія, США, Канада). Населяє вологі луки, болота й береги водойм.
-
ілюстрація
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Орлов О.О. (заг. ред.). Фіторізноманіття Поліського природного заповідника: водорості, мохоподібні, судинні рослини. — Київ : Вид-во ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. — С. 145. — ISBN 978-617-696-112-3. Архівовано з джерела 9 листопада 2016
- ↑ Микітчак Т., Решетило О., Костюк A. [та ін.]. Екосистеми лентичних водойм Чорногори (Українські Карпати). — Львів : ЗУКЦ, 2014. — С. 111. — ISBN 978-617-655-104-1.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 21 листопада 2016.
- ↑ Ольшанський І.Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
- ↑ Ольшанський, І. Г. (2009). Морфологічна будова та ультраструктура поверхні насінин видів родини Juncaceae Juss. флори України. Український ботанічний журнал. № 66, № 2. с. 179—190. ISSN 0372-4123. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 16 травня 2020.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe (англ.)
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
