KSE Institute
KSE Institute | |
---|---|
Засновано | 2005 |
Галузь | Аналітика, консалтинг |
Місце діяльності | Київ, Україна |
Директор | Наталія Шаповал |
Вебсайт: kse.ua/ua/kse-department/kse-institute/ | |
KSE Institute — аналітичний центр при Київській школі економіки (KSE). Займається аналітикою, консалтингом, дослідженнями, розробляє стратегії та рекомендації щодо підтримки інноваційної економіки України.
KSE Institute надає консалтингові послуги для державного та приватного секторів.[1]
З початком війни Росії проти України активно співпрацює з українським урядом та аналізує інформацію про пошкоджені у війні об’єкти для міжнародних судових процесів проти РФ.
У 2005 році KSE/EERC зі Стокгольмським інститутом перехідної економіки заснували Київський Економічний Інститут (КЕІ). Метою його створення було застосовувати наукові економічні факти до вироблення економічної політики й змінювати процес політико-творення на основі даних і фактів.[2]
У 2013–2015 роках КЕІ був перетворений на напрям, а згодом на департамент на базі Стокгольмського інституту перехідної економіки.
У 2016–2018 роках КЕІ працював як департамент Київської школи економіки, маючи у складі кількох аналітиків та професорів.
У 2019 році напрям КЕІ був виокремлений і перейменований на KSE Institute.
Нині структура інституту складається з 13 дослідницьких центрів та 44 експертів, серед яких PhD-спеціалісти, програмісти, колишні урядовці, консультанти.
З моменту створення KSE Institute очолює віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал.[3]
KSE Institute реалізував понад 100 дослідницьких та консультаційних проєктів.
Протягом 2021 року KSE Institute реалізував 50 проєктів, серед них — 15 соціальних (pro bono). Очікувана сума доходу близько 2 млн доларів США.
Команда інституту брала участь у підготовці та оновленні стратегії регіонального розвитку, стратегії охорони здоров’я, стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, інвестиційної стратегії, а також брала участь у процесі перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
KSE Institute працює над дослідженнями та проєктами у сферах макроекономіки, фінансування охорони здоров’я, протидії COVID-19, фармацевтичного ринку, публічних закупівель, енергетики та цифрової трансформації, креативної економіки, міжнародної торгівлі, корпоративного управління, місцевого управління, регіонального розвитку та інших.[1]
Із початком війни Росії проти України KSE Institute активно співпрацює із урядом України, оцінюючи збитки та розробляючи сценарії відновлення економіки після війни.
Спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки KSE Institute започаткував проєкт «Росія заплатить». Мета проєкту – зібрати інформацію про об'єкти, що були зруйновані і продовжують руйнуватися в результаті війни, яку Росія розв'язала проти України.[4]
Інформацію про пошкоджені об’єкти через сайт [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] або бот [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] може подати кожен. Дані верифікуються та перевіряються аналітиками KSE Institute. У подальшому ця інформація буде використана українським урядом як докази в міжнародних судах для відшкодування Росією завданих збитків.
- Центр макроекономічного моделювання, керівник — Ігор Дейсан,[5] співзасновник — Юрій Шоломицький.[6]
- Центр вдосконалення закупівель, керівниця — Ольга Терещенко.
- Центр досліджень продовольства та землекористування, керівник — Олег Нів’євський.[7]
- Центр журналістики, керівник — Андрій Яніцький.
- Центр аналітики зовнішньої торгівлі Trade+, керівниця — Світлана Таран.
- Центр енергетичних та кліматичних досліджень, керівник — Борис Додонов.[8]
- Центр економіки охорони здоров’я, керівник — Юрій Ганиченко.
- Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, керівниця — Дарина Марчак.
- Центр поведінкових досліджень та комунікацій BeSmart, керівник — Володимир Вахітов.
- Напрямок соціологічних досліджень, керівник — Тимофій Брік.
- Напрямок корпоративного управління, керівник — Андрій Бойцун.[9]
- Центр взаємодії з владою — керівниця Наталія Бойко.[10]
KSE Institute співпрацює з Національним банком України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством охорони здоров’я,[11] Міністерством цифрової трансформації,[12] Міністерством енергетики, Міністерством інфраструктури,[13] Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів;[14] великими міжнародними компаніями, серед яких ICU,[15] VISA,[16] великі фармацевтичні, нафтогазові, енергетичні компанії тощо.
Серед клієнтів KSE Institute: Американська бізнес-асоціація, Європейська бізнес-асоціація, низка великих юридичних та девелоперських компаній.
Серед міжнародних організацій-партнерів: USAID,[17] DFID,[18] посольства США, Канади й Нідерландів, ЄБРР, Світовий банк, Комісія ЄС, IFC, ВООЗ, ПРООН та інші.
Серед розробок Інституту:
- Калькулятор визначення зміни ціни на природний газ.[19]
- Розрахунок кількості співробітників, які необхідні для виконання функції (в такому випадку — закупівлі).[20]
- Дизайн аукціон: продаж проблемних кредитів.
- Комплексний аналіз перепон для створення продукції з більшою доданою вартістю.
- Аналіз ефекту відкриття даних.[21]
- Оцінка насиченості ринку певними лікарськими засобами.
- Механізм перерозподілу продукції на складах організації з мережевою структурою.
- Розробка моделі електронних каталогів та рамкових угод для закупівель.
- Розробка бізнес-процесів та політик закупівель.
- Розробка стратегії ціноутворення.
- Створення юридичної архітектури, бізнес-моделі, штатної структури організації з нуля.
- Підготовка інвестиційних проєктів для громад, які передбачають співпрацю. місцевого самоврядування та місцевого бізнесу.
- Оцінка якості даних.
- Розробка архітектури бази даних.
- Going beyond the first child: analysis of Russian mothers' desired and actual fertility Patterns [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Occupational choice of migrants: does NEG tell something new?
- Costs and Benefits of Labour Mobility between the EU and the Eastern Partnership Partner Countries. Country report: Ukraine [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Fertility Determinants in Ukraine
- Impact of services liberalization on productivity of manufacturing firms: evidence from Ukrainian firm-level data [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Recent Dynamics of Returns to Education in Transition Countries [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Effects of Ownership on Agglomeration Economies: Evidence from Ukrainian Firm Level Data [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Innovation, Adoption, Ownership, and Productivity: Evidence from Ukraine [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт KSE Institute [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- KSE Institute в Facebook [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- KSE Institute в Instagram
- Is Privatization Working in Ukraine?
- Short-Run Forecasting of Core Inflation in Ukraine: a Combined ARMA Approach
- Letter from the editors [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- The evolution of firm-level distributions for Ukrainian manufacturing firms
- Services liberalization and productivity of manufacturing firms [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Wages, layoffs, and privatization: Evidence from Ukraine
- ↑ а б Рішення, які дають результат. Що таке KSE Institute та чому його підхід унікальний?. LIGA (укр.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Визначено найкращий економічний виш. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Визначено пріоритети та лінію побудови структури Екологічної стратегії міста Києва до 2035 року. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ «Росія заплатить». В Україні запустили сайт для збору даних про збитки, нанесені окупантами — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 10 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Валютний курс-2022: чому гривня нервує і потребує «заспокійливого». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Що чекає на українську економіку у другому півріччі? Відповідають експерти. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Госрегулирование цен позволит снизить годовую инфляцию на 0,5%, — эксперты. ФОКУС (рос.). 27 січня 2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Борис Додонов | VoxUkraine. voxukraine.org (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ UBA. uba.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабмін призначив Наталію Бойко та Юлію Ковалів членами наглядової ради «Нафтогазу» — EXPRO Consulting. expro.com.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Експерти розповіли, на скільки вистачить наявних в Україні вакцин від COVID-19. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ До розробки проєкту Diia City долучився KSE Institute. thedigital.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ ІНФРАСТРУКТУРА. Ukraine30 (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Європейський зелений курс та Зелений перехід України: спільні цілі та трансформаційні виклики. vkp.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ ICU - ICU pledges $1 million to Kyiv School of Economics. icu.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Київська школа економіки отримає $700 тис. благодійного внеску ІК Dragon Capital. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Economic Potential of Open Data for Ukraine – Results of Research. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Volodymyr Nesterenko (2 червня 2015). About Kyiv School of Economics / KSE. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Калькулятор зміни цін на газ. cep.kse.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Рахуємо уповноважених осіб. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Відкриті дані у 2017 р. принесли економіці України $700 млн. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.