Перейти до вмісту

Kepler-223

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Історія дослідження
Дата відкриття рік
Дані спостережень
(Епоха J2000.0[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих)
Пряме піднесення5,206638608 радіан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Схилення0,8251834694 радіан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань пк
Видима зоряна величина (V) m
Сузір'яЛебідь Редагувати інформацію у Вікіданих
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух за прямим піднесенням mas/рік
Власний рух за схиленням mas/рік
Паралакс (π)0,5005 ± 0,0215 кутова мілісекунда[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Абсолютна зоряна величина (V) m
Спектральні характеристики
B−V
U−B
Змінністьобертальна змінна зоря[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фізичні характеристики
Маса M
Радіус R
Вік років
Температура K
Світність L
Металічність
Обертання2,2 ± 1 км/с[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Елементи орбіти
Період (P) років
Велика піввісь (a) а.о.
Ексцентриситет (e)
Эпоха периастра (T) °
Аргумент перицентра (ω) °
-
Інформація у базах даних
SIMBADKepler-223 Редагувати інформацію у Вікіданих

зоря, обертальна змінна зоря, джерело ближнього інфрачервоного випромінювання, еруптивна змінна зоряKepler-223

KOI-730 — зоряна система, виявлена за допомогою космічного телескопа Kepler, яка знаходиться в сузір'ї Лебедя. Особливість цієї системи полягає в наявності чотирьох екзопланет, що перебувають у точному орбітальному резонансі. Це одна з небагатьох відомих систем із таким високим рівнем гравітаційного зв'язку між планетами.[6]

Відкриття

[ред. | ред. код]

Систему KOI-730 було ідентифіковано в рамках місії Kepler, спрямованої на пошук екзопланет методом транзитів. Телескоп фіксував періодичні затемнення яскравості зірки, спричинені проходженням планет перед її диском. Перші дані про цю унікальну систему були оприлюднені в 2011 році, що надало астрономам змогу уважно дослідити її динамічні особливості.

Характеристики зірки

[ред. | ред. код]
  • Спектральний клас: G (жовтий карлик, схожий на Сонце)
  • Температура поверхні: близько 5500 K
  • Радіус: приблизно 1,1 радіуса Сонця
  • Маса: близько 1,0 маси Сонця
  • Сузір'я: Лебідь
  • Відстань від Землі: орієнтовно 1100 світлових років
  • Світність: наближена до сонячної

Екзопланети

[ред. | ред. код]

Система KOI-730 включає чотири екзопланети, які знаходяться в орбітальному резонансі 3:4:6:8. Це означає, що за один оберт найзовнішнішої планети інші здійснюють відповідно 3, 4 та 6 обертів. Подібні унікальні конфігурації є рідкісним явищем і засвідчують складний характер гравітаційних взаємодій між планетами системи.

Основні параметри планет

[ред. | ред. код]

KOI-730 b

  • Орбітальний резонанс: 3
  • Радіус: ≈ 1,2 радіуса Землі
  • Припущена маса: ≈ 2,3 маси Землі

KOI-730 c

  • Орбітальний резонанс: 4
  • Радіус: ≈ 1,3 радіуса Землі
  • Припущена маса: ≈ 2,6 маси Землі

KOI-730 d

  • Орбітальний резонанс: 6
  • Радіус: ≈ 1,4 радіуса Землі
  • Припущена маса: ≈ 3,0 маси Землі

KOI-730 e

  • Орбітальний резонанс: 8
  • Радіус: ≈ 1,5 радіуса Землі
  • Припущена маса: ≈ 3,5 маси Землі

Орбітальний резонанс

[ред. | ред. код]

KOI-730 представляє одну з небагатьох систем, де чотири планети перебувають у чіткому резонансі. Подібні структури надзвичайно рідкісні у відомому Всесвіті. Орбітальний резонанс забезпечує довготривалу стабільність системи, запобігаючи зіткненням або значним змінам траєкторій обертання протягом мільярдів років. Аналогічний принцип спостерігається й у супутників Юпітера — Іо, Європи та Ганімеда, які утворюють резонансну конфігурацію 1:2:4.

Значення відкриття

[ред. | ред. код]

Дослідження системи KOI-730 відкриває нові горизонти для розуміння процесів формування та еволюції планетних систем. Її стабільність свідчить про можливість існування стійких багатопланетних конфігурацій навколо інших зірок. Аналіз таких систем дозволяє краще уявити умови, необхідні для формування планет, які могли б бути придатними для життя.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
  2. Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  3. SIMBAD Astronomical Database
  4. а б Rajpaul V., Aigrain S. Inferring probabilistic stellar rotation periods using Gaussian processes // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. FlowerOUP, 2017. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 2094–2108. — 15 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966doi:10.1093/MNRAS/STX2109arXiv:1706.05459
  5. а б Isaacson H., Johnson J. A., Marcy G. W. et al. The California-Kepler Survey. I. High-resolution Spectroscopy of 1305 Stars Hosting Kepler Transiting Planets // Astron. J. / J. G. III, E. VishniacNYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2017. — Vol. 154, Iss. 3. — P. 107. — ISSN 0004-6256; 1538-3881doi:10.3847/1538-3881/AA80DEarXiv:1703.10400
  6. Kepler-730. exoplanetarchive.ipac.caltech.edu. NASA Exoplanet Archive. Процитовано 3 лютого 2025.