Kepler-223
 | |
| Історія дослідження | |
|---|---|
| Дата відкриття | рік |
| Дані спостережень (Епоха J2000.0[2][3]  ) | |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Відстань | пк |
| Видима зоряна величина (V) | m |
| Сузір'я | Лебідь |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/c |
| Власний рух за прямим піднесенням | mas/рік |
| Власний рух за схиленням | mas/рік |
| Паралакс (π) | 0,5005 ± 0,0215 кутова мілісекунда[1] |
| Абсолютна зоряна величина (V) | m |
| Спектральні характеристики | |
| B−V | |
| U−B | |
| Змінність | обертальна змінна зоря[4] |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | M☉ |
| Радіус | R☉ |
| Вік | років |
| Температура | K |
| Світність | L☉ |
| Металічність | |
| Обертання | 2,2 ± 1 км/с[5] |
| Елементи орбіти | |
| Період (P) | років |
| Велика піввісь (a) | а.о. |
| Ексцентриситет (e) | |
| Эпоха периастра (T) | ° |
| Аргумент перицентра (ω) | ° |
| - | |
| Інформація у базах даних | |
| SIMBAD | Kepler-223 |
KOI-730 — зоряна система, виявлена за допомогою космічного телескопа Kepler, яка знаходиться в сузір'ї Лебедя. Особливість цієї системи полягає в наявності чотирьох екзопланет, що перебувають у точному орбітальному резонансі. Це одна з небагатьох відомих систем із таким високим рівнем гравітаційного зв'язку між планетами.[6]
Систему KOI-730 було ідентифіковано в рамках місії Kepler, спрямованої на пошук екзопланет методом транзитів. Телескоп фіксував періодичні затемнення яскравості зірки, спричинені проходженням планет перед її диском. Перші дані про цю унікальну систему були оприлюднені в 2011 році, що надало астрономам змогу уважно дослідити її динамічні особливості.
- Спектральний клас: G (жовтий карлик, схожий на Сонце)
- Температура поверхні: близько 5500 K
- Радіус: приблизно 1,1 радіуса Сонця
- Маса: близько 1,0 маси Сонця
- Сузір'я: Лебідь
- Відстань від Землі: орієнтовно 1100 світлових років
- Світність: наближена до сонячної
Система KOI-730 включає чотири екзопланети, які знаходяться в орбітальному резонансі 3:4:6:8. Це означає, що за один оберт найзовнішнішої планети інші здійснюють відповідно 3, 4 та 6 обертів. Подібні унікальні конфігурації є рідкісним явищем і засвідчують складний характер гравітаційних взаємодій між планетами системи.
KOI-730 b
- Орбітальний резонанс: 3
- Радіус: ≈ 1,2 радіуса Землі
- Припущена маса: ≈ 2,3 маси Землі
KOI-730 c
- Орбітальний резонанс: 4
- Радіус: ≈ 1,3 радіуса Землі
- Припущена маса: ≈ 2,6 маси Землі
KOI-730 d
- Орбітальний резонанс: 6
- Радіус: ≈ 1,4 радіуса Землі
- Припущена маса: ≈ 3,0 маси Землі
KOI-730 e
- Орбітальний резонанс: 8
- Радіус: ≈ 1,5 радіуса Землі
- Припущена маса: ≈ 3,5 маси Землі
KOI-730 представляє одну з небагатьох систем, де чотири планети перебувають у чіткому резонансі. Подібні структури надзвичайно рідкісні у відомому Всесвіті. Орбітальний резонанс забезпечує довготривалу стабільність системи, запобігаючи зіткненням або значним змінам траєкторій обертання протягом мільярдів років. Аналогічний принцип спостерігається й у супутників Юпітера — Іо, Європи та Ганімеда, які утворюють резонансну конфігурацію 1:2:4.
Дослідження системи KOI-730 відкриває нові горизонти для розуміння процесів формування та еволюції планетних систем. Її стабільність свідчить про можливість існування стійких багатопланетних конфігурацій навколо інших зірок. Аналіз таких систем дозволяє краще уявити умови, необхідні для формування планет, які могли б бути придатними для життя.
- ↑ а б в г Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
- ↑ Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
- ↑ SIMBAD Astronomical Database
- ↑ а б Rajpaul V., Aigrain S. Inferring probabilistic stellar rotation periods using Gaussian processes // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2017. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 2094–2108. — 15 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STX2109 — arXiv:1706.05459
- ↑ а б Isaacson H., Johnson J. A., Marcy G. W. et al. The California-Kepler Survey. I. High-resolution Spectroscopy of 1305 Stars Hosting Kepler Transiting Planets // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2017. — Vol. 154, Iss. 3. — P. 107. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.3847/1538-3881/AA80DE — arXiv:1703.10400
- ↑ Kepler-730. exoplanetarchive.ipac.caltech.edu. NASA Exoplanet Archive. Процитовано 3 лютого 2025.
