Konstal 14N
| Konstal 14N | |
|---|---|
,_Katowice.png) | |
| Виробництво | |
| Підприємство-виробник | Констал |
| Випускався | 1963, 1967 рр |
| Розміри | |
| Довжина | 13390 мм |
| Ширина | 2400 мм |
| Висота | 3060 мм |
| Ширина колії | 1435 |
| База вагону | 850 мм |
| База ввізка | 1900 мм |
| Двигун | |
| Потужність | 4 × 41,5 кВт |
| Номінальна напруга контактної мережі | 600 В |
Констал 14N — прототипна модель трамваю, побудована у 1963 та 1967 рр. на заводі Констал у Хожові. Всього було побудовано три екземпляри (два моторизовані вагони і один причіпний). В основі моделі 14N мала бути спрощена конструкція вагона Констал 13N, побудованого для Варшави, прилаштована для потреб інших міст Польщі з наявними мережами трамвая[1]. Через аварійність прототипів серійного виробництва даної моделі не відбулося.
Констал 14N був незчленованим однонапрямним моторизованим вагоном. З механічного аспекту є ідентичним до свого попередника, моделі 13N. Корпус трамвая спирався на два двохосні моторизовані візки; на кожну вісь був один двигун постійного струму. З правої сторони корпусу розміщено троє ширмових дверей, що складаються з чотирьох частин. Водій керував трамваєм за допомогою регулятора ходу у формі керма[1]. Електричне живлення подавалося з контактної мережі через пантограф. Порівняно з трамваями 13N змінено спосіб холодного увімкнення двигунів[2]. Таким чином подача струму керувалася безпосередньо через кермо (як у вагонах типу N), а не контакторами.
Прототипні моторизовані вагони відрізнялися кількома конструкційними рішеннями. Перший прототип 1963 р. неможливо було експлуатувати у зчепленні з іншим трамваєм, в той час, як другий прототип 1967 р. вже обладнаний гніздом керування по системі багатьох одиниць. На додачу до того в 1967 р. з'явився прототип причіпного вагона СМО під кодом 14ND. Порівняно з моторизованими вагонами, причіпний вагон 14ND не мав кабіни водія та пантографу, а також не має двигунів. Передня частина вагона виглядає подібно до задньої.
| Країна | Місто | Тип | Роки постачання | Кількість | Бортові номери | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польща | Верхньосілезька агломерація | 14N | 1963, 1967 | 2 | 129, 140 | прототипи, до 1969 р. № 140 переобладнано на 13NS | [3] |
| 14ND | 1967 | 1 | 141 | прототип, після 1969 р. переобладнано на 13NSD | |||
| Всього: | 3 | ||||||
Перший прототип 14N було доставлено до верхньосілезької агломерації, де курсував із бортовим номером 129. Вагон було виведено з експлуатації та перероблено на брухт у 1971 р. або в 1975 р.[1][4] Другий прототип разом із причіпним вагоном також було доставлено до верхньосілезької агломерації. Моторизований 14N отримав бортовий номер 140, а причіпний вагон 14ND — номер 141[4]. Через високу аварійність прототипних вагонів (проблеми з гальмами в причіпному вагоні, погану витривалість регулятора ходу та двигунів на електричний розряд під час запуску) вагони були перебудовані на тип 13NS та 13NSD шляхом монтування контакторної системи запуску[5]. Експлуатація вагонів завершилася у 1985 р.[1]
- ↑ а б в г д www.kmk.krakow.pl – najpopularniejszy tramwaj na świecie – PCC, część 4: Polska. www.kmk.krakow.pl. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ а б Tomasz Igielski (1998), Od tramwaju N do 116N, Technika Transportu Szynowego, 3: 5—14
- ↑ а б -=[Fotogaleria Transportowa]=- – Phototrans.eu. phototrans.pl. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ а б в WPK » Baza taboru. tabor.wpk.katowice.pl. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ а б Prywatna Strona Miłośnika Komunikacji Miejskiej i Szynowej – Powrót wagonu 13N na Śląsk. www.psmkms.krakow.pl. Процитовано 18 квітня 2020.
