L'Officiel Україна
 | ||||
| Країна видання |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | мода | |||
| Мова | російська | |||
| Адреса редакції | 04050, Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12А, офіс 8 | |||
| Головний редактор | Уляна Бойко | |||
| Видавець | Видавничий дім «Вавилон» | |||
| Засновано | 2001 | |||
| Обсяг | 200+4 стор. обл. | |||
| Наклад | 30 000 примірників | |||
| | ||||
| officiel-online.com | ||||
L'Officiel Україна — українське видання французького жіночого журналу про моду L'Officiel, який був заснований в 1921 році під керівництвом Андре Кастаньє. Видається в Україні з 2001 року.
Видання «L'Officiel Україна» надає медіа-підтримку заходів у сфері моди, мистецтва та світського життя, виступає ініціатором і організатором семінарів-практикумів провідних європейських шкіл моди, організовує fashion-проекти за участю всесвітньо визнаних дизайнерів.
Журнал задає напрям в fashion-індустрії та індустрії краси і мистецтва. З аудиторією жінок віком від 18 до 45 років[1]. Видається тиражем 30 000 екземплярів та розповсюджується в містах-мільйонниках України, 48.4 % якого припадає на Київ[2].
7 листопада 2001 року Рекламно-інформаційне агентство «Янко», видавець журналу «Єва»[a], презентувало перший номер «L'Officiel-Україна». Дебютний випуск нового жіночого журналу вийшов на 168 сторінках тиражем 10 тисяч екземплярів, по роздрібній ціні 12₴ і, як пообіцяли видавці, виходитиме шість разів на рік. Редактором нового журналу стала Ірина Данилевська, яка раніше була головним редактором «Єви», а її місце зайняв Сергій Фащук[3].
У 2003 році Євген Рибчинський в тандемі з Сергієм Горовим, одіозним зятем екс-віце-прем'єр-міністра, Юрія Бойка прибрали до рук видавничий дім «Вавилон». Після того, як до видавничого дому прийшло нове керівництво — його покинув весь творчий колектив на чолі з головним редактором Іриною Данилевською та директором видавництва Володимиром Нечипоруком. Люди не приховували, що йдуть через нову політику новоспечених господарів. Рибчинський і Горовий вирішили зробити модне видання більш популярним і масовим[4]. Та Рибчинський і Горов були лише хорошим прикриттям для справжніх власників цього бізнесу. Всі документи по проведенню операції дійсно підписував Горовий. Однак «Вавилон» купив собі сам Юрій Бойко, а зятя поставив як прикриття[5].
У 2004 році шеф-редактором журналу призначено Анну Вараву[6].
У 2009 році проведено першу церемонію нагородження L'Officiel Awards.
У 2010 році проведено L'Officiel Awards Fashion Weekend, презентовано першого в Україні чоловічого Luxury журналу L'Officiel Hommes.
19 липня 2012 року «L'Officiel-Україна» представили свої «100 миттєвостей моди», випускаючи сотий випуск журналу в Україні. На обкладинці неординарна Мішель Харпер, зйомки якої проходили за участі знаменитого стиліста Ніколи Формічетті.
Російський телеканал FASHION TV визнав журнал «L'Officiel-Україна» найкращим російськомовним виданням про моду.
У 2013 році шеф-редактором журналу призначено Уляну Бойко.
Влітку 2014 року було запущено L'Officiel Online — онлайн-ресурс officiel-online.com, що позиціонується як цифровий глянець від видання «L'Officiel-Україна» та має окрему редакцію[7]. Він прийшов на заміну порталу officiel.com.ua[8].
З 2017 року на посаду головного редактора друкованої версії журналу «L'Officiel Україна» призначили Уляну Бойко, яка до цього була головредом глянцевого видання Pink, а Ана Варава продовжила роботу в виданні на посаді шеф-редактора[9].
L'Officiel Online замість Дар'ї Заривної, яка три з половиною роки працювала на посаді головного редактора діджитал-версії L'Officiel та звільнилась очолила Тома Мироненко[10].
Номер грудень-січень 2021 року «L'Officiel Україна» став першим україномовним друкованим виданням редакції[11].
24 лютого 2022 року редакція журналу перейшла на українську мову і почала писати лише про війну у форматі корисних матеріалів та новин для цифрових ресурсів видання[12].
- Ірина Данилевська (2001—2004);
- Наталія Радовинська (2004—2008);
- Анна Варава (2008—2017);
- Уляна Бойко (з 2017 року).
- ↑ Вітчизняний україномовний модний журнал, що існував з 1993 по 2011 рік.
- ↑ Ана Варава – L'OFFICIEL. Интервью [Ана Варава – L'OFFICIEL. Інтерв'ю]. mylitta.ru (рос.). 30 липня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Кобець, Крістіна; назад (5 листопада 2020). fashion Archives. pressassociation.org.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Женских журналов стало больше [Жіночих журналів побільшало]. dsnews.ua (рос.). 3 грудня 2001. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ "L'Officiel-Украина" сменил хозяина ["L'Officiel-Україна" змінив господаря]. dsnews.ua (рос.). 15 березня 2004. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Бердинських, Крістіна (25 січня 2016). Вільний регіонал: чому Юрій Бойко уникнув суду і спокійно залишається значущою фігурою в політиці. nv.ua (укр.). Видавничий дім «Медіа-ДК». Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Система моды. Ана Варава, главный редактор L'Officiel [Системи моди. Ана Варава, головний редактор L'Officiel]. fw-daily.com (рос.). 23 січня 2012. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Дарья Заривная: как делать digital-глянец нового времени [Дарія Заривна: як робити digital-глянець нового часу]. fw-daily.com (рос.). 30 квітня 2015. Архів оригіналу за 202s-01-20. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ "Мода – это индустрия, и голый креатив никогда не продается", - интервью Аны Варавы ["Мода – це індустрія і голий креатив ніколи не продається", - інтерв'ю Анни Варавы]. fw-daily.com (рос.). 20 грудня 2012. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Головним редактором «L’Officiel Україна» стала Уляна Бойко. detector.media (укр.). Детектор медіа. 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ L'Officiel Online замість Дар'ї Заривної очолила Тома Мироненко. detector.media (укр.). Детектор медіа. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Що всередині "Метавсесвіту": Анонс першого україномовного номера L'Officiel Україна. officiel-online.com (рос.). 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ В мене було чудове життя, яке назавжди змінила війна: головна редакторка сайту L`Officiel Online Марія Миготіна про редакцію в умовах війни. sovajewels.com (укр.). 25 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 22 червня 2023.
