L13-FC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
L13-FC
Мапа

Координати: 53°17′03″ пн. ш. 4°12′34″ сх. д. / 53.284167000027771621° пн. ш. 4.209556000028° сх. д. / 53.284167000027771621; 4.209556000028

L13-FC — газове родовище у нідерландському секторі Північного моря, приблизно за 50 км від Ден-Гелдера.

Відкрите у 1984 році внаслідок спорудження свердловини L13-6. Поклади вуглеводнів виявили на глибині 3220 метрів під морським дном у відкладеннях групи Rotliegend (пермський період). Колектори — пісковики, що виникли зі сформованих в умовах пустельного клімату дюн. Газоматеринськими породами є відкладення кам'яновугільного періоду.

Розробка родовища відбувається за допомогою встановленої у 1986 році платформи L13-FC-1. Вона складалась із двох частин з'єднаних містком та призначалась для розміщення як обладнання з підготовки газу, так і фонтанних арматур. Монтаж платформи з метою оптимізації витрат здійснили за один захід, коли попередньо зібрану конструкцію встановив плавучий кран великої вантажопідйомності Hermod[en]. Для здійснення розробки повторно освоїли дві розвідувальні свердловини та пробурили дві нові, котрі досягли глибини 4175 та 4032 метрів відповідно. Крім того, з платформи L13-FC-1 через свердловину L13-FC-105 провадилась розробка дуже дрібного родовища-сателіта L13-FB (відкрите у тих саме відкладеннях групи Rotliegend розвідувальною свердловиною L13-2, спорудженою ще в 1975 році).

Також до L13-FC-1 підключили:

- у 1988 році дистанційно керовану платформу L13-FD-1, з якої через три свердловини розробляли родовища L13-FD (виявлене у 1985-му свердловиною L13-FD-101) та L13-FF (відкрите у 1986-му свердловиною L13-9);

- в 1989-му платформу родовища L13-FE;

- у 1995-му підводну установку L13-FH-1, за допомогою якої облаштували родовище L13-FH.

На платформі відбувалась осушка природного газу, при цьому вилучена вода зливалась у море, а конденсат повертався назад у газ для транспортування по трубопроводу довжиною 15 км та діаметром 450 мм до платформи K15-FA-1 на родовищі K15-FA.

Роботу платформи L13-FC-1 обслуговували 20 осіб. З метою скорочення витрат в 2016 році провели роботи з часткової демобілізації об'єкту. Тепер газ без осушки подається одразу на платформу K15-FA-1.[1][2][3]

У 2013 році судно для проведення внутрішньосвердловинних операцій Seajack Kraken відвідало платформу L13-FD-1, на якій провело роботи з колтюбінгу задля повторного запуску в експлуатацію трьох свердловин.[4]

Станом на початок 2015 року з родовища L13-FC видобули 13 млрд м3 газу (крім того, з L13-FD — 1,5 млрд м3, L13-FF — 0,4 млрд м3, L13-FH — 0,6 млрд м3).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Netherlands Joint Development Area Gas Fields - A Barrel Full. abarrelfull.wikidot.com (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  2. NAM onderzoekt flexibele pijpleiding nabij L13-FC-1 platform. www.nam.nl (нід.). Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  3. Jacobs Engineering wins work on ONEgas platform. Offshore Energy Today (амер.). Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  4. Shell ONEGas L13-FD-1 Velocity String Project - Pinnacle. Pinnacle (амер.). Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.