Le Petit Journal

Le Petit Journal

Заголовок Le Petit Journal
Країна	Франція
Тип	щоденна газета
Мова	французька
Політична належність	консерватизм
Видавець	Моіз Полідор Мійо
Формат	Broadsheet
Засновано	1863
Засновник	Moïse Polydore Millaudd
Власник	Моіз Полідор Мійо Іполит Огюст Маріноні
Припинення публікацій	1944
Обсяг	1,000,000 (1890-ті) щодня
Головний офіс	Париж
ISSN	1256-0464
gallica.bnf.fr/ark:/12148/cb32895690j/date
Le Petit Journal у Вікісховищі

Тижневик «Le Petit Journal» від 5 листопада 1899 року

Le Petit Journal (вимовляється: [lə pəti ʒuʁnal]; франц. «Маленька газета») — щоденна паризька газета 1863–1944 рр., яка була заснована Мойсеєм Полідором Мило. На її шпальтах публікувалися Еміль Ґабріо та Понсон дю Террай.

Тижневик «Le Petit Journal» № 1147 від 13 жовтня 1912 року

Історія

Газета заснована у 1863 році. Засновником газети був Мойсей Полідор Мило. У 1890-х роках, на піку популярності, газета мала тираж близько мільйона примірників. До 1884 року до газети входило щотижневе ілюстроване доповнення. Видання мало свою штаб-квартиру у Парижі. Газета приваблювала багатьох читачів, оскільки перехід від друку на аркуші до ротаційного дозволяв виданню бути дешевшим (один примірник коштував 5 центів замість 15). Газета мала зручний формат (43 × 30 см). Газета пропонувала не тільки внутрішню чи міжнародну інформацію, різні факти, але й інформацію про серіали, гороскоп, а також вміщувала інформацію про медичні захворювання.

Хвиля популярності видання

Перший номер Le Petit Journal виходить 1 лютого 1863 року.

Зріст попиту на видання:

• 1863 — тираж видання перевищує 83 000 примірників.
• 1865 — тираж складає 259 000 примірників (це більше, ніж усієї паризької преси).
• 1870 — тираж скдадає 340 000 примірників.

Також прогрес видання став можливим завдяки ротаційній машині, яку Іполит Огюст Маріноні (1823–1904) розробляє для нього ще в 1867 році. У 1882 році Маріноні бере видання під свою опіку. Передчуваючи важливість кольору, Маріноні в 1889 виробляє повнокольоровий друк.

• 1878 — тираж досяг 500 000 екземплярів.
• 1890 — 1 000 000 екземплярів.
• 1895 — близько 2 000 000 екземплярів, завдяки чому Le Petit Journal стає тижневиком, що має найбільший тираж у світі.
• 1899 — Le Petit Journal налічує 5 мільйонів читачів.

Le Petit Journal відправляє 80% свого тиражу у провінції і є одним із трьох провідних французьких газет.

Примітки

1. ↑ a et b Ivan Chupin, Nicolas Hubé et Nicolas Kaciaf, Histoire politique et économique des médias en France, La Découverte,‎ 2009, 126 p. (ISBN 978-2-7071-5465-1), p. 42
2. ↑ a, b et c Ivan Chupin, Nicolas Hubé et Nicolas Kaciaf, Histoire politique et économique des médias en France, La Découverte,‎ 2009, 126 p. (ISBN 978-2-7071-5465-1), p. 43
3. ↑ François Caron, La France des patriotes, Paris, Fayard, coll. " Histoire de France (Jean Favier, dir.) " 1985, p. 171
4. ↑ Le Petit Journal et son supplément illustré [archive]
5. ↑ La Mi-Carême, La composition et les itinéraires des différents cortèges [archive], Le Petit Parisien, p. 2, 3e colonne ; voir aussi l'article " Les groupes du Carnaval de Nice en route de Nice à Paris ", Le Petit Journal, 13 mars 1912.
6. ↑ Autre article dans le même numéro: Le Petit Journal, 13 mars 1912.