Legends of Eisenwald

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legends of Eisenwald
РозробникAterdux Entertainmentd
ВидавецьAterdux Entertainmentd[1]
Дистриб'ютор Steam
Жанр(и)рольова відеогра
Платформа Microsoft Windows
Дата випуску2 липня 2015
Режим гри Однокористувацька гра
Моваанглійська[1], німецька[1], російська[1], французька[1], іспанська[1], італійська[1] і спрощена китайська[d][1]
Технічні деталі
Носійцифрова дистрибуція і цифрове завантаження[d]
Офіційний сайт

Legends of Eisenwald (укр. Легенди Айзенвальда) — однокористувацька тактична рольова відеогра 2015 року, розроблена та видана білоруською компанією Aterdux Entertainment. Спочатку гра була випущена в дочасному доступі в жовтні 2013 року після успішної кампанії на Kickstarter[2], а офіційно вийшла в Steam 2 липня 2015 року.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Розробники позиціонували гру як еволюцію та ідейне продовження своєї дебютної роботи Discord Times, що вийшла 2004 року[3], також вони позначали свій новий проєкт як «симулятор лицаря-мандрівника»[4]. Рецензенти також вказували на вплив ігор King's Bounty: The Legend і серії Heroes of Might and Magic[4][5].

Кампанія і сюжет гри є нелінійними. У головній кампанії планується 7 глав, включно з прологом[3]. Загальний ігролад становить 30 годин[6].

Ігровий світ не є млявим: на ігровій карті в реальному часі окрім героя пересуваються та діють загони інших феодалів і розбійників. Разом з тим розробники обмежили самостійність ШІ через небажання позбавити гравця можливих завдань через загибель НІПів[3].

Основним джерелом доходу і соціального статусу є замок, де можна відновити здоров'я і найняти воїнів, а також відпочити. Також контроль над замками дозволяє не витрачати гроші на утримання загону. Рекрутувати солдатів можна в селах, замках, містах і монастирях, у кожному з яких можна найняти тільки певний їхній вид, а також у тавернах (де доступні найманці). Крім воїнів у бою можуть узяти участь сам герой (тип якого гравець може вибрати з трьох варіантів: лицар, баронеса і містик[7]) і його супутники[3].

Воїни під час боїв отримують досвід і нові рівні, які визначає гравець за допомогою обраного ним шляху розвитку. Класи володіють різними навичками та можливостями, і вміють поводитися з певними типами зброї та обладунків, якими гравець може їх забезпечити за власним вибором[7]. Крім цього юніти можна посилювати за допомогою амулетів і зілля. У грі також присутня магія — християнська і сатанинська[3].

На бойову систему гри вплинула Disciples II[8]. Бої розгортаються на гексагональному полі з 30 клітин[6]. У загоні героя може бути до 12 осіб, які шикуються в три лінії: воїни, стрільці та допоміжні юніти. Переміщатися солдати можуть тільки для атаки, відступу або застосування навички[4]. Шкода від атаки залежить від її напрямку (так, удар у спину набагато небезпечніший за звичайний)[9]. Бійці можуть остаточно померти, якщо чотири рази отримають важкі поранення (втративши половину здоров'я)[3]. Під час штурмів замків обложники перед самою сутичкою втрачають частину здоров'я[7].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія гри розгортається в злегка фентезійному південному німецькому князівстві Айзенвальд в окрузі Тюрингія, за часів високого середньовіччя[3][6][8]. Сюжет основної кампанії присвячений долі юного спадкоємця барона Ланштайна, який повернувся в рідні краї та виявив свій родовий замок захопленим.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Огляди

[ред. | ред. код]

На Metacritic гра отримала оцінку 71/100, що відповідає категорії «змішані або середні відгуки»[10]. Енді Чалк з PC Gamer назвав її «захопливою та розважальною, незважаючи на брак глибини»[11]. Роуен Кайзер з IGN назвав її «сильною, простою тактичною рольовою грою» з надто амбітним сюжетом[12]. У своєму огляді для GameSpot Бретт Тодд високо оцінив новизну гри, зосередившись на історичному реалізмі в середньовічній Німеччині, але зазначив, що її похмура атмосфера, повторювані битви та відсутність традиційних епічних фентезійних тропів можуть змусити гравців сумувати за традиційними фентезійними іграми[13].

Продажі

[ред. | ред. код]

За фінансовими показниками перше місце отримала Північна Америка, потім Західна Європа, потім — пострадянський регіон, до якого входять Росія, Білорусь, Україна тощо. За кількістю проданих копій гри трійка лідерів виглядає наступним чином: США, Росія та Німеччина[14].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Редакція журналу «Ігроманія» занесла Legends of Eisenwald до списку найочікуваніших ігор 2014 року[15].

Навесні 2015 року на церемонії нагород The PAX East 2015 гра перемогла в номінації «Найкрутіша стратегічна гра»[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Steam — 2003.
  2. ↑ Legends of Eisenwald by Aterdux Entertainment. Kickstarter. Процитовано 2 листопада 2015.
  3. ↑ а б в г д е ж Legends of Eisenvald [Архівовано 2015-12-22 у Wayback Machine.] «Internetwars», 2013
  4. ↑ а б в Станислав Степанченко. Рыцарь на распутье. Обзор «Легенд Эйзенвальда» [Архівовано 2015-10-11 у Wayback Machine.] «Игромания», 07.07.2015
  5. ↑ Andy Chalk. Legends of Eisenwald [Архівовано 2015-11-16 у Wayback Machine.] «PC Gamer», 16.07.2015
  6. ↑ а б в Роман Рафеенко. «Легенды Эйзенвальда»: первая компьютерная игра на белорусском языке [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.] «Компьютерные вести», 12.03.2015
  7. ↑ а б в Денис Рябов. В разработке. Legends of Eisenwald [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] «Игромания», 02.06.2014
  8. ↑ а б Константин ‘Bobik’ Фомин. Рецензия на «Легенды Эйзенвальда» [Архівовано 2015-11-21 у Wayback Machine.] «Riot Pixels», 02.07.2015
  9. ↑ Артемий Козлов. Интервью с разработчиками «Легенд Эйзенвальда» [Архівовано 2015-12-30 у Wayback Machine.] «Игромания», 02.06.2013
  10. ↑ Legends of Eisenwald (PC). Metacritic. Процитовано 22 березня 2021.
  11. ↑ Chalk, Andy (15 липня 2015). Legends of Eisenwald review. PC Gamer. Процитовано 2 листопада 2015.
  12. ↑ Kaiser, Rowan (9 липня 2015). Legends of Eisenwald Review. IGN. Процитовано 21 березня 2021.
  13. ↑ Todd, Brett (14 липня 2015). Legends of Eisenwald Review. GameSpot. Процитовано 22 березня 2021.
  14. ↑ Разработчики белорусской RPG «Легенды Эйзенвальда»: релиз игры откладывался из-за наших амбиций [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.] «Onliner.by», 23.03.2015
  15. ↑ Антон Белый, Станислав Степанченко, Егор Куклин, Евгений Баранов, Родион Ильин. Самые ожидаемые игры 2014 года. Часть 3 [Архівовано 2015-11-23 у Wayback Machine.] , 06.02.2014
  16. ↑ The PAX East 2015 Curse Awards! «Curse», 20.03.2015. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Legends_of_Eisenwald&oldid=43401269