Щиткова жаба аргентинська
| Щиткова жаба аргентинська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Щиткова жаба аргентинська
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Lepidobatrachus llanensis Reig & Cei, 1963 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Щиткова жаба аргентинська (Lepidobatrachus llanensis) — вид земноводних з роду Щиткова жаба родини Рогаткові. Інша назва «коконна щиткова жаба».
Загальна довжина досягає 10—13 см. Голова товста, масивна. Очі маленькі. Рот дуже широкий. Тулуб великий, кулеподібний. Шкіра шорстка, груба, вкрита великими своєрідними щитками Кінцівки короткі із довгими пальцями. Забарвлення світло-оливкове або світло-зелене.
Полюбляє сухі чагарники, напівпустелі, тримається біля водойм. Веде напівводний спосіб життя. Добре заривається у ґрунт. Зустрічається на висоті до 300 м над рівнем моря. Живиться дрібними гризунами, жабами, безхребетними.
Цікавим є спосіб цієї жаби переживати посуху: при висиханні водойми залишається у ньому, кожного дня ліняє, при цьому шкіру не скидає, а залишає на собі, яка поступово утворює ствоєрідний кокон, що захищає жабу під час посухи. Звідси походить інша назва цією амфібії.
Розмножується у тимчасових водоймах. Період парування доволі короткий внаслідок несприятливих умов проживання. Самиця відкладає яйця у воду. Протягом декількох діб з'являються пуголовки. Їх розвиток також доволі швидкий.
Мешкає в Аргентині: провінції Ла-Ріоха, Формоза, Кордова, Сальта, Катамарка, Сантьяго, Чако; на сході Болівії, північному заході Парагваю.
- Aquino, L., di Tada, I. & Lavilla, E. 2004. Lepidobatrachus llanensis. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 22 July 2007.