Сальта (провінція)
Сальта | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
Salta | |||||
| |||||
Столиця | Сальта | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 23 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 1 215 207 (8-ма) | ||||
- густота | 7,81 (12-та) | ||||
Етнікон | Salteño | ||||
Площа | |||||
- повна | 155 488 км² (6-та) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 6739 м (Юяйяко) | ||||
- мінімальна | 1246 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 5,14 млрд. $ | ||||
ІРЛП | 0,817 (2010)[1] | ||||
Дата заснування | 1814 | ||||
Губернатор | Хуан Мануель Уртубей | ||||
Вебсайт | salta.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-A | ||||
| |||||
Провінція Сальта на мапі Аргентини | |||||
|
Са́льта (ісп. Salta) — провінція Аргентини, розташована на північному заході країни. Межує з провінціями Формоса на північному сході, далі за годинникової стрілкою: Чако, Сантьяго-дель-Естеро, Тукуман, Катамарка і Жужуй, на півночі межує з Болівією і Парагваєм, на заході з Чилі. Столиця провінції — Сальта. Населення провінції — 1,215 млн мешканців[2], площа — 155 тис. км².
Територію провінції Сальта умовно поділяють на такі природні зони:
- Пуна на заході характеризується посушливим кліматом, солончаками і малою кількістю мешканців
- Кордильєра-Орієнталь на центральному заході характеризується переважно гірським рельєфом
- Субандійські гори на центральному сході характеризуються високою вологістю, лісистістю і субтропічним кліматом
- Гран-Чако на сході характеризується низинним рівнинним рельєфом і субтропічним кліматом
Найвищою точкою Сальти є вулкан Юяйяко (6739 м).
Більшість річок провінції входять до басейну Ла-Плати. Найважливішими річками є Пілкомайо, Бермехо і Хураменто. Завдяки присутності у провінції великої кількості річок, у першу чергу гірських, тут збудовано багато ГЕС, найбільшими з яких є Кабра-Корраль і Ель-Туналь. Окрім річок, у Сальта знаходиться багато озер, здебільшого солоних.
У провінції розташоване газоконденсатне родовище Кампо Дюран — друге за запасами газу в Аргентині.
-
Долина Кафаяте
-
Ла-Кальдера
-
Печери Аксібі
-
Іруя
Перші людські поселення на території сучасної провінції Сальта з'явилися близько 10 000 років до н. е. У XV ст. ці землі були заселені індіанцями умауака і діагітами. До 1480 року корінні мешканці були підкорені інками.
Першими європейцями, які побували тут, були Дієго де Альмагро (1535) і Дієго де Рохас (1542). У XVI—XVII ст. іспанці кілька разів намагалися заснувати поселення у Сальті, у цей час були створені міста Касерес (1566), Нуестра-Сеньйора-де-Талавера-дель-Естеко (1567), Мадрид-де-лас-Хунтас (1592), Талавера-де-Мадрид (1609), які були знищені або покинуті до 1692 року. Краще склалася доля міста Сан-Феліпе-де-Лерма-дель-Вальє-дель-Сальта, заснованого 16 квітня 1582 року, яка збереглося донині.
До 1776 року регіон входив до складу віце-королівства Перу, а згодом — до віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. З 1782 року Сальта входила до складу інтендантства Сан-Мігель-де-Тукуман, а з 1783 року — до інтендантства Сальта-де-Тукуман, столицею якого до 1792 року було місто Сальта. Частина сучасної території провінції входила до інтендантства Кордова-де-Тукуман.
1810 року уряд Сальти підтримав Травневу революцію і вислав підкріплення для Війська Півночі. Під час війни за незалежність Аргентини місто Сальта кілька разів потрапляло до рук військ роялістів: 29 січня — 10 березня 1812; 15 квітня — 4 травня 1817; у червня 1820; 7 червня — 14 липня 1821[3]. Під час окупації Сальти каудільйо Мартін Мігель де Гуемес організував партизанські загони, що боролися з роялістами. Ця боротьба отримала назву Війна гаучо. Атаки проіспанських військ продовжувалися до 1826 року.
Указом від 8 жовтня 1814 року інтендантство Сальта-де-Тукуман було поділене на провінцію Сальта, до якої входила також територія сучасного Жужуя і Тариха, й інтендантство Тукуман.
Після державного перевороту 26 серпня 1826 року Тариха відійшла до Болівії. 22 листопада 1834 року Жужуй було відокремлено від Сальти, хоча територія його сучасних департаментів Оран, Санта-Вікторія, Іруя, Рівадавія і Сан-Мартін залишалися у складі Сальти.
16 жовтня 1884 року були встановлені кордони між Сальтою і національними територіями Чако і Формоса, завдяки чому провінція розширилася на схід.
10 травня 1889 року було укладено договір з Болівією, за яким Аргентина відмовлялася від претензій на Тариху, натомість їй відходили землі Пуна-де-Атакама і Хунтас-де-Сан-Антоніо, які на той час контролювалися Чилі. 1899 року Чилі погодилось віддати 75 % цієї території.
9 січня 1900 року була створена національна територія Анди, яка згодом була поділена на три департаменти: Сускес, Пастос-Грандес і Антофагаста. 1902 року зі складу Сальти було виключено департамент Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес, який став столицею території Анди.
На межі XIX-ХХ ст. до Сальти прибула значна кількість іммігрантів з Сирії і Лівану.
1925 року прикордонне містечко Якуйба у Сальті було передане Болівії.
1943 року уряд припинив існування національної території Анди і приєднав департаменти Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес і Пастос-Грандес до провінції Сальта, утворивши сучасний департамент Лос-Андес.
12 серпня 1980 року були визначено кордон між Сальтою і Тукуманом.
В провінції Сальта знімався фільм «Тарас Бульба» продукції США[4].
Загалом Сальта одна з найбідніших провінцій в Аргентині, ВВП провінції становить приблизно 1 % від загальнонаціонального[5]. Основною проблемою Сальти є тіньова економіка й ухиляння від податків[6].
Основою економіки провінції є вирощування кіноа, тютюну, цукрової тростини, бананів, цитрусових, квасолі, винограду, перцю, картоплі і бавовнику
У скотарстві переважає вирощуванні великої рогатої худоби на рівнинах і кіз та вікунья у горах.
Гірничодобувна промисловість базується на видобутку нафти і газу. Є поклади золота, міді, свинцю, срібла, олова, літію, бури, але вони не розробляються.
Сальта — одна з найменш індустріалізованих провінції Аргентини. Основною галуззю місцевої промисловості є харчова: виробництво цукру, вина. Вино і цукор експортуються до США і Європи[7][8]. Також на півночі провінції є нафтопереробні заводи. Останнім часом почали розвиватися виробництва металокераміки, тканин і взуття.
Освіта у провінції Сальта (2009)[9] | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 825 | 38 066 | 1 992 |
- державні | 741 | 30 960 | 1 588 |
- приватні | 84 | 7 106 | 404 |
Початкові | 818 | 175 570 | 13 066 |
- державні | 733 | 151 693 | 11 361 |
- приватні | 85 | 23 877 | 1 705 |
Середні | 938 | 136 350 | 4 009 |
- державні | 840 | 109 708 | 2 879 |
- приватні | 98 | 26 642 | 1 130 |
Вищі[10] | 67 | 25 200 | 408 |
- державні | 36 | 12 959 | 249 |
- приватні | 31 | 12 241 | 159 |
Мапа | Департамент | Площа (км²) | Населення (2010)[11] | Адміністративний центр |
---|---|---|---|---|
Анта | 21.945 | 60.414 | Хоакін-Віктор-Гонсалес | |
Качі | 2.925 | 7.223 | Качі | |
Кафаяте | 1.570 | 14.582 | Кафаяте | |
Столичний | 1.722 | 535.303 | Сальта | |
Серрільйос | 640 | 35.579 | Серрільйос | |
Чікоана | 910 | 20.727 | Чікоана | |
Хенераль-Гуемес | 2.365 | 47.348 | Хенераль-Гуемес | |
Хенераль-Хосе-де-Сан-Мартін | 16.257 | 156.678 | Тартагаль | |
Гвачіпас | 2.785 | 3.193 | Гвачіпас | |
Іруя | 3.515 | 5.989 | Іруя | |
Ла-Кальдера | 867 | 7.841 | Ла-Кальдера | |
Ла-Канделарья | 1.525 | 5.724 | Ла-Канделарья | |
Ла-Пома | 4.447 | 1.794 | Ла-Пома | |
Ла-Вінья | 2.152 | 7.465 | Ла-Вінья | |
Лос-Андес | 25.636 | 6.126 | Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес | |
Метан | 5.235 | 40.300 | Сан-Хосе-де-Метан | |
Молінос | 3.600 | 5.625 | Молінос | |
Оран | 11.892 | 138.018 | Сан-Рамон-де-ла-Нуева-Оран | |
Рівадавія | 25.951 | 30.449 | Рівадавія | |
Росаріо-де-ла-Фронтера | 5.402 | 29.124 | Росаріо-де-ла-Фронтера | |
Росаріо-де-Лерма | 5.110 | 38.460 | Росаріо-де-Лерма | |
Сан-Карлос | 5.125 | 6.927 | Сан-Карлос | |
Санта-Вікторія | 3.912 | 10.318 | Санта-Вікторія-Оесте |
-
м. Сальта
-
м. Сальта
-
Виноградники і гори Сальти
-
Кебрада-де-лас-Кончас
-
Солончаки Салінас-Грандес
-
Нацпарк Лос-Кардонес
-
Провінційна траса №33
- Офіційний сайт уряду провінції [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Туризм у Сальті [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-05 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2008. Процитовано 9 лютого 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Провінція Сальта (українська) . М. Жарких.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 9 лютого 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-02-24 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2021-02-24 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.elintransigente.com/notas/2008/12/19/salta-9336.asp[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.areadelvino.com/ContenidoArticulo.aspx?pID=6908[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-04-29 у Wayback Machine.] - ↑ без урахування університетів
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-31 у Wayback Machine.]