Сервал
| Сервал Період існування: пізній міоцен — сучасність
| |
|---|---|
| |
| Сервал | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
| Рід: | Leptailurus Severtzov, 1858 |
| Вид: | Сервал (L. serval)
|
| Біноміальна назва | |
| Leptailurus serval | |
| |
| Поширення сервала в Африці | |
| Синоніми | |
| |
Серва́л[2], серваль[3] (Leptailurus serval або Caracal serval) — хижий африканський ссавець з роду сервал (Leptailurus) родини котових (Felidae). Сервал має довгі ноги, великі вуха, й чорнопляме оранжево-коричневе хутро. Етимологія: слово serval має французьке походження й означає «ланеподібний»[4].
Нерідко сервала відносять до окремого роду Leptailurus Severtzov, 1858 [5].
Генетичні дослідження показали, що філогенетична лінія Caracal відокремилася від лінії спільного предка 8.5 млн років тому, вид сервал відділився від лінії каракала та золотої кішки 5.6 млн років тому[6].
Філогенетичне дерево лінії Caracal
| |||||||||||||
Сервал — струнка, довгонога кішка середніх розмірів. Довжина тіла 90—135 см, висота в плечах до 40—65 см; вага становить 8—18 кг. У сервала найдовші ноги та найбільші (відносно розмірів тіла) вуха серед котячих. Голова мініатюрна; хвіст відносно короткий — 30—45 см. Деякі морфологічні особливості сервала дозволяють припускати спорідненість із рисями й каракалами, хоча забарвленням він більше всього нагадує гепарда — темні плями і смуги на жовтувато-сірому фоні. Груди, живіт і морда у нього білі. Вуха із зовнішнього боку чорні з жовтими або білими поперечними плямами.
Є відмінності в забарвленні різних географічних рас сервала. Сервали, що живуть в степових і малолісистих районах, відрізняються великими плямами на світлому фоні. Лісові сервали — темніші, більш приземисті, а плями у них дрібніші; раніше них виділяли в окремий вид «сервалоподібних кішок» або сервалін. Перехід між цими двома типами плавний, особливо там, де їх ареали сусідні. Так, в Уганді й Анголі траплялися особини з великими плямами на темному фоні, а в Гвінеї, Того і Ефіопії — з дрібними плямами на ясно-жовтому фоні. У гірських областях Кенії зустрічаються чорні сервали (меланісти); тут вони складають до половини популяції. Білі сервали з сріблисто-сірими плямами відомі тільки в неволі.
Сервали поширені практично на всій території Африки, виключаючи Сахару, ліси екваторіальної зони і крайній південь материка (Капська провінція). На північ від Сахари (Алжир, Марокко) цей звір зараз украй рідкісний, але ще достатньо звичайний в Східній і Західній Африці.
Налічують близько 14 підвидів сервала:
- Leptailurus serval serval, від Танзанії до Капськой провінції (ПАР)
- Leptailurus serval beirae, Мозамбік
- Leptailurus serval brachyura, Західна Африка, Сахель, Ефіопія
- Leptailurus serval constantina, Північна Африка (під загрозою зникнення)
- Leptailurus serval hamiltoni, східний Трансвааль (ПАР)
- Leptailurus serval hindeio, Танзанія
- Leptailurus serval ingridi, Намібія, південна Ботсвана, Зімбабве
- Leptailurus serval kempi, Уганда
- Leptailurus serval kivuensis, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго
- Leptailurus serval liposticta, північна Ангола
- Leptailurus serval lonnbergi, південна Ангола
- Leptailurus serval mababiensis, північна Ботсвана
- Leptailurus serval robertsi, західний Трансвааль
- Leptailurus serval togoensis, Того, Бенін.
Сервали населяють відкриті простори з чагарниковими і трав'янистими заростями, оселяючись, як правило, недалеко від води. Уникають пустель, сухих рівнин і вологих тропічних лісів, тримаючись на узліссях останніх.
Сервали, головним чином, сутінкові тварини; пік мисливської активності приходиться на 4-5 годину ранку або 10-11 годину вечора. Основною здобиччю стають гризуни, зайці, дамани та дрібні антилопи, а також фламінго, цесарки й інші птахи. Великі вуха і чудово розвинений слух допомагають їм висліджувати гризунів і ящірок, а довгі кінцівки полегшують просування у високій траві саван і допомагають дивитися поверх неї.
Попри довгі сильні ноги, сервал не може довго переслідувати здобич. Його спосіб полювання схожий з мисливською тактикою каракала. Полює сервал скрадом у високій траві; в разі потреби здійснює великі вертикальні стрибки (до 3 м у висоту), збиваючи злітаючих птахів. Гризунів сервал часто викопує, розриваючи нори, а за деревними даманами забирається на дерева. Уміє плавати. Сервали — дуже ефективні мисливці; в середньому 59 % їх нападів закінчуються спійманням здобичі.
Сервали ведуть поодинокий спосіб життя. Сутички між особинами рідкісні. У разі небезпеки вони воліють ховатися або рятуватися втечею, здійснюючи несподівані стрибки або різко міняючи напрям бігу, рідше залізають на дерева. Природними ворогами є інші африканські хижаки, такі як пардус, гієнові й африканський дикий пес. Дорослий сервал може стати жертвою нільського крокодила й лева. Кошенята стають жертвами і дрібніших хижаків, таких як різні мангустові, медоїд, хижі птахи і змії.
Розмноження у сервалів не прив'язане до певної пори року. Проте в південних областях ареалу дитинчата з'являються, загалом у лютому — квітні. Під час еструса самиця та самець декілька днів полюють і відпочивають разом. Період вагітності становить 65—75 днів. Дитинчата народжуються в старих норах трубкозубів або в гніздах серед трави; в середньому в поносі — 2—3 кошенят. Мати годує їх молоком від 5 до 7 місяців. У однорічному віці вони покидають матір і знаходять собі власну територію. Молоді самиці живуть з матерями довше за молодих самців. Статевозрілість у сервалів наступає у віці 18—24 місяців.
Сервал є об'єктом промислу, оскільки його шкура йде на хутряні вироби; він також цінується в деяких районах Африки через своє м'ясо. Винищують його також через напади на свійську птицю. Внаслідок цього в густонаселених районах Африки чисельність сервалів помітно впала. Північний підвид сервала занесений в Червону Книгу МСОП із статусом «вид, що знаходиться під загрозою» (англ. endangered).
Сервали досить легко приручаються і можуть утримуватися в неволі як домашні тварини. Самці сервалів можуть злучатися із звичайними домашніми кішками, даючи гібриди. Відомі також гібриди сервалів з каракалами — сервікали і каравали.
- див. також: гібриди ссавців
- ↑ Cat Specialist Group (2002). Leptailurus serval. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 12 May 2006.
- ↑ Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — 231 с. — ISBN 978-966-613-977-4.
- ↑ Раковський І. (гол.ред.). Українська загальна енцикльопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 275.
- ↑ Stevenson A., Waite M. Concise Oxford English Dictionary. — OUP Oxford, 2011. — С. 1316. — ISBN 9780199601103.
- ↑ Сервал на сайті МСОП. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 31 березня 2012.
- ↑ Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68-75 PDF [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Kaleta T., Rzączyńska K. The reproduction of serval (Felis serval) and ocelot (Felis paradalis) in zoological gardens in the Northern Hemisphere, 1970–1995. Animal Science 35: 53–61. 1999. (англ.)
- Geertsema A. Impressions and observations on serval behaviour in Tanzania, East Africa. Mammalia 1, 40: 13–19. 1976. (англ.)
- Seidensticker J., Lumpkin S. Wielkie koty, królewskie stworzenia dzikiego świata. Elipsa. Warszawa. 1992. (пол.)
- Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 811. — ISBN 0801857899. (англ.)
- Сервал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Організація по збереженню сервалів. TSCO [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
Котові (Felidae) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Felinae |
|  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Pantherinae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||