Leucomigus
| Leucomigus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Leucomigus candidatus (Pallas, 1771)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Leucomigus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Жуки цього роду мають середні розміри: 12.5-16 мм у довжину. Основні ознаки[1]:
- головотрубка коротша за передньоспинку, сідалоподібно вдавлена перед очима, зверху посередині із кілем, до якого з боків примикають бічні кілі; вони утворюють із серединним кілем трикутник, який гострим кутом торкається краю лоба і розширений до вершини головотрубки
- 2-й членик джгутика вусиків довший за 1-й
- передньоспинка та надкрила вкриті чорними блискучими зернятками
- членики задніх лапок не видовжені, 2-й членик задніх лапок не довший за 1-й; лапки знизу вкриті губчастими підошвами, кігтики зрослися біля основи.
- верх тіла вкритий мармуроподібний, з сірувато-білими плямами, інколи з жовтуватим нальотом, низ тіла вкритий білими лусочками, черевце знизу без темних поперечних смуг.
Фотографії жуків цього роду див. на [2].
Вивчений слабо, але ймовірно, він типовий для Cleonini. Зустрічаються у посушливих, часом узбережних біотопах. Життєвий цикл пов'язаний із різними видами полину. Імаго тримаються під кущиками цих рослин, живляться їх листям та молодими стебельцями, личинки живуть у корені, утворюючи на ньому гал[3].
Ареали видів цього роду зосереджені у Палеарктиці (див. нижче)[4]. Один з видів мешкає в Україні [5].
Описано щонайменше три види цього роду, один з яких має два підвиди[4]:
- Leucomigus albotessellatus (Fairmaire, 1868) — Північна Африка
- Leucomigus antennalis Faust — Південна Індія [6]
- Leucomigus candidatus candidatus (Pallas, 1771) — Закавказзя, Південь європейської частини Росії, Єгипет, Близький Схід, Туреччина, Іран, Афганістан, Середня Азія, Казахстан, Західний Сибір, Північно-Західний Китай.
- Leucomigus candidatus tesselatus (Fairmaire, 1849) — Франція, Італія (Сардинія), Іспанія
Види цього роду можна вважати потенційними гербіфагами для пригнічення полинних бур’янів. Вид Левкомігус білосніжний (Leucomigus candidatus) занесений до Червоної книги України[7] та Червоної книги Ростовської області Росії [8]. Повідомлялося, що Leucomigus antennalis пошкоджував бавовник[6].
- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. —Л.: Наука, 1967, с. 20, 180-181
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Воловник С.В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828-833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 445. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- ↑ Воловник С.В. . О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 1. Триба Cleonini // Энтомол. обозр. 1989, т. 68, вып. 1, с. 86-92. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Indian Museum Notes, 1903, vol. 4, p. 260. http://archive.org/stream/indianmuseumnote04indi/indianmuseumnote04indi_djvu.txt
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 20 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]