Гідроксид літію
Гідроксид літію | |
---|---|
Будова кристалічної ґратки
| |
Назва за IUPAC | Літій гідроксид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1310-65-2 |
PubChem | 3939 |
Номер EINECS | 215-183-4 |
DrugBank | DB14506 |
ChEBI | 33979 |
RTECS | OJ6307070 |
SMILES | [Li+].[OH-][1] |
InChI | InChI=1S/Li.H2O/h;1H2/q+1;/p-1 |
Номер Гмеліна | 68415 |
Властивості | |
Молекулярна формула | LiOH |
Молярна маса | 23,9 г/моль |
Зовнішній вигляд | білі кристали |
Густина | 1,46 г/см³ |
Тпл | 462 °C [2] |
Ткип | 925 °C [2] |
Розчинність (вода) | 124,8 г/л |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-484,90 кДж/моль |
Ст. ентропія S 298 |
42,76 Дж/(моль·К) |
Теплоємність, c p |
49,58 Дж/(моль·К) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Гідрокси́д лі́тію, лі́тій гідрокси́д — гідроксид лужного металу літію, який має формулу LiOH. Поглинаючи воду з повітря, може утворювати моногідрат LiOH·H2O. Проявляє сильні осно́вні властивості.
Застосовується для очищення повітря у приміщеннях від вуглекислого газу та для синтезу стеарату літію — поширеного компоненту мастил.
Гідроксид літію при стандартних умовах є безбарвною кристалічною речовиною з тетрагональною кристалічною ґраткою[3]. При роботі з ним слід бути обережним, уникати потрапляння на шкіру та слизові оболонки.
Температура, °C | 0 | 10 | 20 | 25 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 |
Розчинність, %[4] | 10,8 | 10,8 | 11,0 | 11,1 | 11,3 | 11,7 | 12,2 | 12,7 | 13,4 | 14,2 | 15,1 | 16,1 |
Основним методом отримання гідроксиду літію є взаємодія сульфату літію і гідроксиду барію (у формі гідрату):
Утворений гідрат LiOH дегідрують протягом кількох днів у присутності P2O5:
Також дегідратацію проводять незначним нагріванням речовини до 140 °C у струмені чистого водню. У випадку, якщо температура стрімко підвищуватиметься, при 445 °C моногідрат розплавиться і перейде у форму 8LiOH·H2O, з якої виділити чистий гідроксид значно складніше.
Аналогічною до реакції з гідроксидом барію є взаємодія карбонату літію з гідроксидом кальцію:
Менш поширеними є методи синтезу LiOH, засновані на взаємодії із водою металічного літію та оксиду літію:
Гідроксид літію є сильним гідроксидом (лугом), який добре дисоціює у воді:
При нагріванні понад 660 °C гідроксид дегідратується із утворенням оксиду літію:
Взаємодіючи з кислотами та кислотними оксидами, проявляє сильні осно́вні властивості та утворює відповідні солі (реакція нейтралізації):
При взаємодії зі спиртами (які мають кислотні властивості), утворює алкоголяти:
Холодний та гарячий розчини LiOH реагують із галогенами:
У підігрітому спиртовому розчині сполука може відновлюватися пероксидом водню із утворенням пероксиду літію (після дегідратації у вакуумі в присутності P2O5):
Гідроксид літію використовується в космічних місіях та в підводних човнах, для очищення повітря, оскільки він поглинає вуглекислий газ із повітря:
LiOH застосовується в отриманні стеарату літію — одного з найпоширеніших компонентів для мастил, який має переваги у стійкості в широкому діапазоні температур (від -20 до 150 °C)
Також використовується при синтезі полімерів як каталізатор та як електроліт в акумуляторах.
- ↑ Lithium hydroxide
- ↑ а б Гидроксид лития на XuMuK.Ru
- ↑ Описание гидроксида лития на XuMuK.Ru [Архівовано 29 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Значення розчинності у відсотках розраховується як відношення маси розчиненої речовини до маси усього розчину
- Літій це нове золото — відео Tokar.ua
- Greenwood N. N., Earnshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — 1341 p. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)