Перейти до вмісту

LibreOffice

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
LibreOffice
ТипОфісний пакет
РозробникThe Document Foundation
Перший випуск25 січня 2011
Стабільний випуск7.5.4 (2 червня 2023; 18 місяців тому (2023-06-02))
ПлатформаIA-32, x86_64, ARM, PowerPC, MIPS, IBM System/390, Android, Linux, Windows і macOS
Операційна системаWindows[1], Android[1], кросплатформова програма, Haiku[2], UNIX-подібні операційні системи[3] і Linux[3]
Мова програмуванняC++, XML, Java[4]
Українська мовачастково[1]
ЛіцензіяMozilla Public License Версія 2.0
Онлайн-документаціяhelp.libreoffice.org
Репозиторійgit.libreoffice.org/core
Вебсайтlibreoffice.org

LibreOffice — вільний та крос-платформовий офісний пакет. LibreOffice працює на операційних системах Microsoft Windows, Gnu/Linux та macOS[5] i є одним з провідних вільних аналогів Microsoft Office[6][7].

Основним форматом файлу LibreOffice є відкритий формат офісних документів OpenDocument, версія 1.1 якого була затверджена як міжнародний стандарт ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012[8]; окрім того, LibreOffice підтримує формати Microsoft Office та інших офісних пакетів для досягнення максимальної сумісності.

Історія

[ред. | ред. код]

LibreOffice був заснований восени 2010 як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org (нині — Apache OpenOffice) через розбіжності поглядів на майбутній розвиток проєкту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org.

Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету як проєкту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.[9]

Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.

У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проєкту спільно з командою розробників LibreOffice.[10] BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла й велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проєкту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який, окрім роботи над LibreOffice, буде допомагати й іншим вільним проєктам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення.

Перший стабільний випуск

[ред. | ред. код]

25 січня 2011 організація Document Foundation оголосила перший стабільний випуск офісного пакету LibreOffice 3.3. До складу програмного рішення входять текстовий процесор Writer, табличний процесор Calc, майстер презентацій Impress, векторний графічний редактор Draw, редактор формул Math і модуль управління базами даних Base. Перший стабільний випуск LibreOffice включив як зміни, підготовлені до OpenOffice.org 3.3 (наприклад, включені всі 14 стандартних шрифтів PDF-документів), так і нові можливості власне LibreOffice (наприклад імпорт SVG-графіки). Всі застосунки перекладені на десятки мов, включно з українською.

Через день після випуску фондом Document Foundation першої стабільної версії пакету офісних застосунків LibreOffice 3.3 побачила світ портативна збірка продукту, що функціонує безпосередньо з USB-накопичувача на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Новинка, іменована LibreOffice Portable 3.3, не вимагає установки, не смітить у системі, нічим не поступається стаціонарному варіанту і, бувши налаштованою один раз, завжди працює так, як хоче того користувач.

Особливості нумерації версій

[ред. | ред. код]
Сторінка, відкрита в текстовому процесорі LibreOfficeWriter.

Починаючи з LibreOffice 3.4, розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету[11]. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде мати статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання досвідченими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях.

Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2) на підставі оцінки якості буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження офісного пакету серед всіх користувачів. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу.

Розклад випусків LibreOffice

[ред. | ред. код]

Компоненти LibreOffice

[ред. | ред. код]
Модуль Файли Примітки Схожі застосунки
LibreOffice Writer .odt Текстовий процесор та візуальний редактор HTML OpenOffice.org Writer
AbiWord
KWord
Microsoft Word
Pages
TextMaker
LibreOffice Calc .ods Табличний процесор OpenOffice.org Calc
Gnumeric
KSpread
Microsoft Excel
Numbers
PlanMaker
LibreOffice Impress .odp Програма підготовки презентацій OpenOffice.org Impress
Keynote
KPresenter
Microsoft PowerPoint
SoftMaker Presentations
LibreOffice Base .odb Механізм підключения до зовнішніх СУБД
та вбудованих СУБД HSQLDB, Firebird (з вер. 4.2)
OpenOffice.org Base
Kexi
Microsoft Access
LibreOffice Draw .odg Векторний графічний редактор Inkscape
OpenOffice.org Draw
Adobe Illustrator
CorelDRAW
Dia
Kivio
Microsoft Expression Design
Microsoft Visio
LibreOffice Math .odf Редактор формул OpenOffice.org Math
KFormula
MathType
Microsoft Equation Tools
Math Input Panel

Репозиторії доповнень і шаблонів

[ред. | ред. код]

У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій[17]. Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з наявною функціональністю.

В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і найцікавіших елементів кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone.

Використання

[ред. | ред. код]
Сторінка (інтерфейс) LibreOfficeCalc, аналог Excel

LibreOffice — потужний офісний пакет, що повністю сумісний з 32/64-бітними системами. Перекладений більш ніж 30 мовами світу. Підтримує більшість популярних операційних систем, включаючи GNU/Linux, Microsoft Windows і Mac OS X.

LibreOffice повністю безкоштовний і має відкритий сирцевий код, отже, будь-який користувач на власний розсуд має можливість безкоштовно завантажувати, використовувати і вивчати LibreOffice. LibreOffice безкоштовний як для приватного, так і для освітнього або комерційного використання. Може використовуватися без будь-яких ліцензійних зборів будь-ким.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

У 2011 році LibreOffice був визнаний найкращим відкритим проєктом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011[18] і найпопулярнішим проєктом на думку Open World Forum Experiment Award.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Free Software Directory
  2. LibreOffice is now available for Haiku
  3. а б https://www.libreoffice.org/download/download-libreoffice/
  4. The LibreOffice Open Source Project on Open Hub: Languages Page. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  5. System Requirements (англ.) . Офіційна вебсторінка проєкту LibreOffice. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
  6. Now two years old, LibreOffice is going strong (англ.) . PCWorld. 28 09 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  7. LibreOffice 3.4 (англ.) . PCMag.com. 15 червень 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.
  8. ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012 Open Document Format for Office Applications (OpenDocument) v1.1. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
  9. Разработчики OpenOffice.org создали независимый форк проєкта — LibreOffice. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 9 грудня 2010.
  10. Сообщество BrOffice подключается к развитию проєкта LibreOffice. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 9 грудня 2010.
  11. Проект LibreOffice меняет форму нумерации стабильных релизов. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
  12. Нові можливості і виправлення помилок у 4.0 [Архівовано 2013-05-19 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.1 [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.2 [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  15. 5.0.4 [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Завершено тестирование репозитория дополнений и шаблонов для LibreOffice. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 29 жовтня 2011.
  18. В рамках премии Bossie Awards 2011 отмечено лучшее открытое ПО. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 16 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]