Альбом містить запис єдиного виступу супергурту, створеного Джелло Біафра та Крістом Новоселічем під час заворушень в Сіетлі, пов'язаних з протестами проти дій Світової організації торгівлі. Біафра був відомий своїми політичними виступами й до цього, так само як і Новоселіч, який займався активізмом ще під час виступів в Nirvana[2]. Вони хотіли долучити до протестів якийсь відомий гурт, але не зуміли це зробити, тому вирішили виступити самостійно. Новоселіч запросив гітариста SoundgardenКіма Таїла та барабанщицю свого гурту Sweet 75 Джину Мейнвал. 1 грудня 1999 року вони виконали чотири композиції — дві кавер-версії, та дві нові пісні[3].
Платівка розпочиналась з п'ятнадцятихвилинної промови Джелло Біафри, присвяченій важливості протестного руху. Слідом за нею йшли чотири треки, які було записано під час концерту в клубі The Showbox. Першою з них стала «Let's Lynch the Landlord», класична композиція колишнього гурту Біафри Dead Kennedys. Після цього йшли нові пісні «New Feudalism» та «Electronic Plantation», типові панк-рокові композиції, в яких критикувалась діяльність СОТ. Завершальною піснею стала шістнадцятихвилинна «Full Metal Jackoff» з репертуару іншого гурту Біафри D.O.A.[4]
На сайті AllMusic альбом оцінили на дві з половиною зірки з п'яти. Метт Кантор відзначив тексти пісень, присвячені правам людини, НАФТА та СОТ, які були доповнені анотаціями Біафри та Новоселіча, що пояснювали суть протестів в Сіетлі. З музичної точки зору Кантор виділив гітарну майстерність Кіма Таїла, порівнявши його з Грегом Гінном (Black Flag) та Іст Бей Реєм (Dead Kennedys). На думку оглядача, альбом вийшов показовим історичним документом, що продемонстрував, як рок-музиканти можуть долучатись до суспільних протестів[5].