Locus perennis

Locus perennis в м. Лішов (Чехія), 1890 р.

Знак в с. Надап (Угорщина)

Locus perennis (лат.) — реперна точка у геодезичній мережі за часів Австро-Угорщини.

Часопис

У 1873 р. Австро-Угорщина розпочала будувати власну геодезичну мережу. Точкою відліку на нульовому рівні став рівень Адріатичного моря в Трієсті, а найвищою ― вершина у Низькому Тауерні (1734 м н.р.м.) в Альпах.

Основні нівелірні пункти

Під час зведення мережі було прийнято рішення встановити сім нівелірних пунктів (Locus perennis). Вони були вибрані на базі наукових досліджень у тих місцях, де ймовірність геологічних змін була найменшою. Нівелірні пункти були зафіксовані на стабільних скельних масивах, а над ними встановлені однакові гранулітові обеліски з написом латинською мовою:

Locus Perennis

Dilicentissime cum libella lib-

rationis quae est in Austria

et Hungaria confecta cum men-

sura gradum meridionalium et

parallelorum quam Europeum.

MDCCCLXXXVII

(переклад з латини: «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот. 1887»).

Обеліски складаються з трьох частин: нижнього широкого прямокутного блоку, центрального прямокутного блоку (на якому знаходиться напис) та верхнього гранчастого стовпа з пірамідальним кінцем. Загальна висота обелісків близько 1,8 метра.

Цікаво, що на території сучасної Австрії жодної точки (у кордонах станом на 1918 р.) встановлено не було.

Порядок встановлення закладних точок

Рік	Місто і сучасна країна	Висота над р.м.
1878	Ruše (Словенія)	295,5644
1887	Pasul Turnu Roșu (Румунія)	360,0558
1887	Ділове (Україна)	367,6820
1888	Strečno (Словаччина)	371,0933
1888	Nadap (Угорщина)	173,6901
1890	Lišov (Чехія)	565,2065
1890	Fortezza (Італія)	736,4520

Сучасність

Після розпаду Австро-Угорщини нівелірні пункти її геодезичної мережі втратили значення і стали пам'ятниками історії геодезії. У деяких країнах існують версії, що дані геодезичні знаки вказують на центр Європи (як, зокрема, в с. Діловому)

Джерела

• Josef Zeger (1986). Historische Entwicklung des Präzisionsnivellements In Österreich. Wien, 1986 (Нім.) . Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
• Marko Razpet. Index locorum perennium / Seznam večnih krajev (Словенська мова) . Процитовано 31 липня 2019.
• Jozef Weigel. Rakousko-uherská nivelačni síť - období do roku 1918 (Чеська мова) . VYSOKÉ UČENÍ TECHNICKÉ V BRNĚ. Архів оригіналу (с. 41) за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
• LOCUS PERENNIS - LIŠOV CONSTANT POINT (Англ.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.