Перейти до вмісту

London Buses

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
London Buses
Дата створення / заснування 1999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Зображення
Країна  Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Лондон Редагувати інформацію у Вікіданих
Член у International Bus Benchmarking Groupd Редагувати інформацію у Вікіданих
Організаційно-правова форма компанія з обмеженою відповідальністю[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце заснування Лондон Редагувати інформацію у Вікіданих
Власник Transport for London Редагувати інформацію у Вікіданих
Батьківська організація Transport for London Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування штаб-квартири Лондон Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередник London Regional Transportd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 1999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Допустимі види оплати Oyster cardd, безконтактна оплатаd і Travelcardd Редагувати інформацію у Вікіданих
Зона обслуговування Великий Лондон Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: London Buses у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

London Buses — дочірня компанія корпорації Transport for London (TfL), яка керує більшістю автобусних перевезень у Лондоні, столиці Англії. Він був створений після прийняття Закону про адміністрацію Великого Лондона 1999 року, який передав контроль над автобусними послугами компанії London Regional Transport, яка підпорядковується меру Лондона.

Правовий статус

[ред. | ред. код]

Юридичною особою London Buses є London Bus Services Limited (LBSL), дочірня компанія, що повністю належить Transport for London. East Thames Buses — це торгова назва іншої дочірньої компанії TfL, що повністю належить TfL, і називається London Buses Limited (LBL).

LBL було створено 1 квітня 1985 року і їй належали декілька приватизованих маршрутів.

Область застосування

[ред. | ред. код]

Місцева автобусна мережа в Лондоні є однією з найбільших і найрозгалуженіших у світі. Станом на березень 2024, 8776 автобусів працювало на понад 670 різних маршрутах.[1] У 2019/20 році було здійснено 2,09 мільярда пасажирських поїздок.

Транспортні засоби

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список марок автобусів, які використовуються в Лондоні

Станом на березень 2024, парк лондонських автобусів нараховує 8776 автобусів, включаючи 3826 гібридних автобусів, 1397 акумуляторних електробусів, та 20 автобусів на водневих паливних елементах.[1] З 2006 року всі автобуси мають низьку підлогу.[2] Лондон — одне з перших великих міст у світі, яке досягло цього.[3]

Різні автобусні оператори, які надають послуги за контрактом з London Buses, експлуатують широкий спектр транспортних засобів, єдиною очевидною спільною рисою є використання переважно червоного забарвлення, обов'язкового з 1997 року[4], а також пофарбованих у білий колір дахів із індетифікаційними позначками на даху. Білий колір не дає автобусу швидко нагріватися влітку. Нововведення вперше представлене у 2006 році.[5]

Кондиціонер

[ред. | ред. код]

Станом на 2024 рік у жодному лондонському автобусі не було кондиціонерів для пасажирів. Для кабіни водія передбачено кондиціонер, а для двоповерхових автобусів — повітряне охолодження верхнього ярусу, що дозволяє знизити температуру від 35 до 30 °C. З 2024 року майбутня специфікація вимагатиме повітряного охолодження для зниження температури з 35 °C до 26 °C. Це буде доступно на одноповерхових автобусах і на обох палубах двоповерхових автобусів. У нових електричних одноповерхових автобусах використовується система кондиціонування повітря з відведенням вологи.

iBus

[ред. | ред. код]

Усі лондонські автобуси використовують систему London iBus, систему автоматичного визначення місця розташування транспортного засобу, яка надає пасажирам аудіовізуальні повідомлення та здатна активувати пріоритет на транспортних розв'язках. Систему випробували 2006 року й застосували на всіх автобусних маршрутах до 2009 року.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bus fleet audit—31 March 2024 (PDF). Transport for London. 31 березня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  2. ↑ Start of Low floor buses - a Freedom of Information request to Transport for London. WhatDoTheyKnow (англ.). 2 грудня 2013. Процитовано 7 серпня 2021.
  3. ↑ Transport for London wins Independent Living Award. Transport for London (брит.). 14 грудня 2007. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021. We have the biggest wheelchair accessible bus network in the world
  4. ↑ Butcher, Louise (18 червня 2010). Buses: deregulation in the 1980s (PDF). House of Commons Library. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 10 серпня 2021.
  5. ↑ Bus graphics standard Issue 2 (PDF). Transport for London. March 2019. Архів (PDF) оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 10 серпня 2021.
  6. ↑ All London's buses now fitted with iBus. Transport for London. 23 квітня 2009. Процитовано 18 квітня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=London_Buses&oldid=44640496