Meloimorpha japonicus
| Цвіркун дзвоник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Meloimorpha japonica (Вілем де Ган, 1842) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Meloimorpha japonicus, також відомий як Сузумуші (яп. 鈴虫, комаха дзвоник), буквально дзвониковий цвіркун — вид цвіркунів, родом з Азії. Один з 4 видів роду. В Японії особливо відомий своєю дзвінкою піснею, де їх часто утримують як домашніх тварин.
Самці видають голосні сигнали за допомогою тертя надкрил. У пісні розрізняють сигнал заклику, який може тривати впродовж десятків хвилин, та сигнал залицяння, який самець продукує в присутності самиці[1]. Самці збільшують тривалість сюрчання від перших днів після линяння до середини свого життя. У другій половині життя дорослого самця тривалість пісні корелює з розміром та масою тіла особини[2].
У неволі цвіркуни живляться відходами при чистці фруктів та овочів. Яйця відкладають у грунт. За рік розвивається 2 покоління.
Поширений у Східній і Південно-Східній Азії: в Японії, Китаї, В'єтнамі. У Японії зустрічається номінативний підвид. Інший підвид Meloimorpha japonica yunnanensis (Yin, 1998) описаний з південно-східного Китаю, також виявлений на півдні В'єтнаму[3].
M. japonicus — це осіннє кіго, яке використовується в хайку[4]. «Сузумуші» — це також назва розділу 38 «Повісті про Ґендзі», автор Мурасакі Сікібу. З невідомих причин, це єдиний розділ, що було пропущено в перекладі Артуром Валі.
Сузумуші утримує як домашніх улюбленців Кіеко Сада — головний герой роману «Стара столиця»[en], Кавабати Ясунарі. Цвіркун згадується в творі декілька разів.
Цей вид був дуже популярним для утримання в неволі як домашньої тварини. Через легкість розведення вдома та приємний звук, що видається самцями, їх тримали багато японців. Ціна на цих цвіркунів коливалася від 2,5 до 20 сен у 1886-1941 роках і була трохи нижчою за інші види цвіркунів. Ціна за комаху в зоомагазинах Японії станом на 2016 рік складала 160-250 єн[4].
- ↑ Бенедиктов Александр Александрович, Михайленко Андрей Петрович. Вибро-акустическая сигнализация сверчка Meloimorpha japonica japonica (Haan, 1842) (Orthoptera, Gryllidae) [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Бюллетень МОИП. Отдел биологический. 2016. № 1.(рос.)
- ↑ Kuriwada, T., & Kasuya, E. (2011). Age-dependent changes in calling effort in the bell cricket Meloimorpha japonica. Journal of Ethology, 29(1), 99-105(англ.)(яп.)
- ↑ A.V. Gorochov. New and little-known Cachoplistinae and Phaloriinae (Orthoptera: Gryllidae) [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Zoosystematica Rossica, 2003, 12(1): 79–92(англ.)
- ↑ а б Hoshina, H. The Prices of Singing Orthoptera as Pets in the Japanese Modern Monarchical Period [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Ethnoentomology 1, pp. 40–51, 2017.