Mirza
| Mirza | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
 Поширення: червоний = M. coquereli; зелений = M. zaza | ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Mirza — рід лемуровидих приматів, ендеміків Мадагаскару, де вони знаходяться в західних сухих листяних лісах. Вперше описаний в 1867 році як один вид, який був згрупований з Microcebus і Cheirogaleus. У 1870 році, британський зоолог Джон Едвард Ґрей призначив їм власний рід, Mirza. У 2005 році північна популяція була оголошена новим видом. Mirza приблизно втричі більше, ніж Microcebus вагою приблизно 300 гр, і мають довгий, пухнастий хвіст.
Вони досягають довжини тіла від 23 до 27 сантиметрів, хвіст від 26 до 32 сантиметрів. Вага: 265-335 грамів. Шерсть сіро-бура зверху, низ світло-сірий. Хвіст пухнастий і темнішає до кінця. Голова округла, очі великі, вуха малі. Південний вид трохи більший, важчий і має більші вуха, ніж його північний родич.
Це ендеміки острова Мадагаскар, їх середовище проживання включає в себе більш глибокі сухі ліси на західному узбережжі острова, в основному поблизу річок.
Ці примати ведуть нічний спосіб життя, вони витрачають день в саморобних гніздах з листя і гілок. Вночі вони йдуть у пошуках їжі, в основному рухаючись рачки крізь гілки, іноді вони сходять на землю. Mirza coquereli спить поодинці, Mirza zaza утворює спальні групи до восьми тварин. Принаймні, M. coquereli мають оселище до 4 га, які позначаються залізистими виділеннями. На відміну від Microcebus, вони не впадають в сплячку або торпор в сухий сезон, рівень їх активності, проте, обмежений.
Вони всеїдні, їдять фрукти, квіти, бутони, деревний сік, комах та інших дрібних тварин. Склад раціону змінюється в залежності від сезону, фрукти споживаються частіше, особливо в сезон дощів. У сухий сезон, частка комах зростає до 60% у живленні. Принаймні, M. coquereli, як відомо, іноді їсть дрібних хребетних.
Хижаками є Buteo brachypterus, Asio madagascariensis, Cryptoprocta ferox, Mungotictis decemlineata
Відтворення відбувається один раз на рік (у неволі цілий рік). Після приблизно 90 днів вагітності самиця народжує одного або двох дитинчат. Вони годуються молоком чотири з половиною місяці й можуть бути статевозрілими в 10 місяців. Відомий максимальний вік становить 15 років. Їх тривалість життя в дикій природі, як вважають, від п'яти до шести років.
Руйнування їх місць проживання підсічно-вогневим веденням господарства і збезлісення вважаються головними загрозами.
|
