Протягом Другої Світової війни більшість сторін розробляло двомісні навчальні версії відповідних винищувачів першої лінії (Наприклад Fw 190 A-5/U1 чи TP-47G). На відміну від більшості країн, де це була невелика кількість перероблених машин застарілих модифікації, японський флот серійно виготовляв начальні варіанти. Зокрема серійно виготовлялись навчальні версії палубних винищувачів A3N і A5M. Тому в рамках програми «17-Shi» було закладено специфікацію на навчальну версію A6M «Зеро», яка отримала кодову назву A6M2-K.
Розробку проводив 12-тий морський арсенал в місті Омура, і перший A6M2-K було виготовлено в листопаді 1943 року. Фюзеляж і загальна компоновка майже повністю збігалися з A6M2, модифікації включали нову двомісну кабіну з парним керуванням, а також невеликі накладки на хвіст для полегшення виходу зі штопора. Також в навчальна машина не мала гармат в крилах, і були прибрані накладки на шасі. Силовою установкою слугував стандартний двигун Nakajima Sakae 12. Літак успішно пройшов випробовування і серійний випуск почався на 12-тому арсеналі почався в кінці 1943 року, а з травня 1944 A6M2-K почав виготовлятись на фабриці Hitachi. Загалом до кінця війни було виготовлено 508 A6M2-K.
В серпні 1944 року почалась розробка навчального варіант з компоновкою аналогічною до A6M5, яка отримала назву A6M5-K. Перші експериментальні літаки було виготовлено в березні 1945. Вони оснащувались двигуном Nakajima Sakae 21. Але через погано ситуацію на фронті до кінця війни було виготовлено тільки 7 літаків.[1]
Імперський флот Японії
· 
