Перейти до вмісту

Monster (манґа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Див. також: Монстр (значення)
Монстр
Обкладинка першого тому манґи
モンスタ
Monsutā
Монстр
Жанрмістика[1], психологічний трилер[2], детектив[2]
Аудиторіясейнен
Манґа
АвторНаокі Урасава
ВидавецьShogakukan
Інші видавціViz Media
Аудиторіясейнен
ІмпринтBig Comics
ЖурналBig Comic Original
Період випускугрудень 1994 — грудень 2001
Кількість томів18 (Список томів)
Роман
Another Monster
АвторНаокі Урасава
ВидавецьShogakukan
Дата публікації21 червня 2002
Телевізійний аніме-серіал
РежисерМасаюкі Кодзіма
ПродюсерХіросі Ямасіта (#1–10)
Тошіо Накатані (#11–74)
Манабу Тамура
Такуя Юі
Масао Маруяма
СценаристТацухіко Урахата
КомпозиторКуніякі Хаїшіма
СтудіяMadhouse
ЛіцензіатSiren Visual
Viz Media
Odex
МережаNippon TV
Період показу7 квітня 2004 — 28 вересня 2005
Кількість серій74

Monster (яп. モンスター, Monsutā, Монстр) — відома манґа Наокі Урасави і зняте за нею аніме в жанрі психологічного трилера з елементами детектива[3]. За даними на грудень 2009 року, манґа мала найвищий користувацький рейтинг у базі даних Anime News Network[4]. Згідно з опитуванням, проведеним у 2007 році міністерством культури Японії, манґа посідає 19-те місце серед найкращої манґи всіх часів. Аніме, зроблене студією Madhouse[5], транслювалося у 2004—2005 роках і складалося з 74 серій. Крім того, у 2002 році вийшла книга Наокі Урасави Another Monster («Ще один монстр»), де події описані з точки зору стороннього спостерігача — австрійського репортера.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1986, Німеччина. У Дюссельдорфі скоєно жорстоке вбивство: невідомий проник у будинок подружжя Лібертів і застрелив літню пару. Вижили лише діти: Анна та її брат-близнюк Йохан. Йохан поранений у голову і перебуває у важкому стані, він терміново потребує операції, а Анна від шоку втратила пам'ять і не реагує на оточуючих людей. Так сталося, що в тому ж місті живе та працює геніальний молодий хірург Темма Кендзо, який успішно проводить важку операцію та рятує життя хлопчика. Ця подія переверне все життя професора Темми.

Минає дев'ять років, і Темма знову зустрічається з Йоханом, який у нього на очах з усмішкою вбиває пацієнта. Темма Кендзо усвідомлює, що він не просто врятував людське життя, а воскресив справжню потвору, психопата та вбивцю. Тим часом Йохан прагне знайти сестру, з якою розлучився дев'ять років тому. Анна Ліберт, тепер уже Ніна Фортнер, живе в Гейдельберзі, у благополучній родині, навчається в університеті, але не пам'ятає свого минулого і ходить на прийом до психолога. Йохан посилає до нових батьків Ніни найманих убивць. Ніна, приходячи до тями, починає згадувати минуле і розуміє, що дев'ять років тому саме вона стріляла в Йохана, і з її вини він опинився у шпиталі Темми. З цього моменту шляхи персонажів розходяться. Темма і Ніна Фортнер вважають, що їхній обов'язок — знайти та вбити Йоганна, тобто запобігти злочинам, які він здійснить у майбутньому. Ніна, яка одного разу стріляла в Йохана, збирається завершити розпочате, а також помститися за своїх батьків. Темма, який врятував Йохана під час операції, вирішує виправити допущену помилку. Герої шукають одну й ту саму людину, іноді зустрічаються, але діють не спільно, а в чомусь навіть один проти одного. Темма вважає, що відповідальність лежить на ньому, отже, йому спустити курок, а Ніна не повинна заплямувати своє сумління вбивством. Ніна міркує аналогічно: така людина, як доктор Темма, не повинна вбивати.

Персонажі

[ред. | ред. код]

Головним героєм аніме та манґи є молодий лікар-нейрохірург Кендзо Темма (яп. 天馬 賢三, Темма Кендзо). Доктор Темма живе і працює в Дюссельдорфі, любить медицину і здатний з блиском провести навіть найскладнішу операцію. Згодом, відчуваючи свою провину, він із не меншим жаром приймається за пошуки Йохана.

Проте, велика увага приділяється всім персонажам, які так чи інакше беруть участь у пошуках Йохана: інспектору Рунге (яп. ハインリッヒ ルンゲ Inspector Heinrich Runge), який розслідує справу про вбивство Лібертів і з самого початку підозрює доктора Темму[6] ; Ніні Фортнер (яп. ニナ フォルトナー, Nina Forutonā), чиє життя виявилося зруйновано через втручання Йохана; Єві Хайнеман (яп. エヴァ ハイネマン Eva Heinemann), нареченій доктора Темми, яка кидає нареченого за першої ж невдачі. Крім того, з'являється велика кількість другорядних та епізодичних персонажів, часто пов'язаних між собою.

Географія

[ред. | ред. код]

Події аніме та манги хоч і вигадані, але відбуваються в реальному світі, серед реальних географічних об'єктів: місто Дюссельдорф, де живе та працює доктор Темма; Мюнхенський університет, в якому навчаються Карл Нойманн та Лотта; Гейдельберзький замок, де Йохан призначає Ніні Фортнер побачення у 6 серії аніме; річка Ельба, де водиться райдужна форель; Прага, яка на той час стала столицею Чехії. Розташування героїв легко визначити, навіть якщо конкретні географічні назви не вказані: наприклад, не сказано, в якому конкретно університеті навчається Ніна Фортнер, але вона живе в місті Гейдельберг — отже, мова йде про Гейдельберзький університет, найстаріший університет Німеччини. Там також є юридичний факультет. Аналогічно, можна припустити, який навчальний заклад Дюссельдорфа закінчили доктор Темма та Руді Гіллен — Університет ім. Генріха Гейне, що спеціалізується на природничих науках (у тому числі медицині[7]) та літературі.

Попри це, аніме робилося японською студією (Madhouse), тому уважні глядачі можуть помітити кілька помилок, допущених творцями Monster[8]. Зокрема, в 3 серії, перш ніж Юнкерс вискакує перед машиною, можна побачити світлофор. І хоча дія відбувається в Німеччині, вогні біля світлофора в японському стилі: червоний-жовтий-блакитний. Насправді у Німеччині немає місць, де використовувалися б такі кольори[9]. Є й відсилання до японської дійсності, іноді показаної в гумористичному ключі: наприклад, в одній зі сцен доктор Темма вчить європейця Х'юго Бернхарда їсти тушковану картоплю за допомогою паличок, а той з незвички кидає їжу прямо на стіл, викликаючи сміх Темми Кендзо. В іншому епізоді доктор Темма хоче переглянути матеріали дев'ятирічної давнини в архіві газети. Отримавши дозвіл, він дякує і за японським звичаєм кланяється. Редактор Мауер, мешканець Гейдельберга, хмикає: «Так ось він, японський уклін» (англ. «So this is the Japanese bow»).

Виробництво

[ред. | ред. код]

Урасава розповів, що подав ідею написання манґи про медицину приблизно у 1986 році, але його редактору ця ідея не сподобалася. Тож він жартома запропонував історію про жіноче дзюдо, і це призвело до його першої самостійної роботи Yawara! (1986-1993)[10].

Ідея для Monster виникла під впливом американського телесеріалу 1960-х років «Втікач», який справив сильний вплив на Урасаву, коли він побачив його у віці восьми років. За сюжетом, лікар несправедливо засуджений за вбивство, але йому вдається втекти і знайти справжнього вбивцю, переховуючись від поліції[10]. Він розповів, що його редактор був твердо переконаний, що серіал не матиме успіху, і намагався зупинити його від його створення[10].

Японська медична індустрія перебувала під сильним впливом професійних практик у Німеччині, тому автору здалося природним, що дія Monster відбувається в Німеччині. Повоєнну Німеччину було обрано для того, щоб включити в історію неонацистський рух[11]. Коли наприкінці 1994 року Урасава почав публікацію Monster два рази на місяць, він ще працював над щотижневою манґою Happy!. Автор продовжував працювати над обома серіалами одночасно. Коли Happy! закінчився у 1999 році, він почав випускати нову щотижневу манґу 20th Century Boys. Одночасна праця над Monster та 20th Century Boys призвела до того, що його ненадовго госпіталізували через виснаження[12].

Медіа

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Манґа Наокі Урасави з 1994 по 2001 рік виходила в журналі Big Comic Original, в 1997 вона отримала другий приз на Японському фестивалі медіаарту, а у 2001 — нагороду видавництва Shogakukan як найкращий твір в категорії сейнен[13].

Епіграфом до манги стали слова з Одкровення Іоанна Богослова:

І став я на піску морському,
і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря:
на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена.
[...] І дивувалась уся земля, слідкуючи за звіром,
і поклонилися драконові, що дав владу звірові,
і поклонилися звірові, кажучи: хто подібний до звіра цього?
і хто може змагатися з ним?[14]

Список томів

[ред. | ред. код]
№НазваДата виходу ISBN
1Пане докторе Темма30 червня 1995[15]ISBN 4-09-183651-8
  • Розділ 001 : «Пане докторе Темма» (яп. ヘルDr.テンマ)
  • Розділ 002 : «Убити» (яп. ころして, Koroshite)
  • Розділ 003 : «Падіння» (яп. 転落, Tenraku)
  • Розділ 004 : «Брат і сестра» (яп. 兄･妹)
  • Розділ 005 : «Вбивство» (яп. 殺人事件, Satsujinjiken)
  • Розділ 006 : «Чоловік з BKA» (яп. BKAの男, BKA no Otoko)
  • Розділ 007 : «Монстр» (яп. 「モンスター」)
  • Розділ 008 : «Ніч страти» (яп. 処刑の夜, Shokei no Yoru)
2Вечірка-сюрприз30 вересня 1995[16]ISBN 4-09-183652-6
  • Розділ 009 : «Молода жінка з Гайдельберга» (яп. ハイデルベルクの少女)
  • Розділ 010 : «Принц на білому коні» (яп. 白馬の王子様)
  • Розділ 011 : «Стаття про зниклу людину» (яп. 失踪記事)
  • Розділ 012 : «День народження жаху» (яп. 戦慄の誕生日)
  • Розділ 013 : «Дім скорботи» (яп. 惨劇の館)
  • Розділ 014 : «Це не твоя вина» (яп. あなたは悪くない)
  • Розділ 015 : «Переслідуваний» (яп. 追われる男)
  • Розділ 016 : «Старий солдат і молода дівчина» (яп. 老兵と少女)
3Кіндерхайм 51127 квітня 1996[17]ISBN 4-09-183653-4
  • Розділ 017 : «Стерте минуле» (яп. 消された過去)
  • Розділ 018 : «Закон адвоката» (яп. ローヤーの法則)
  • Розділ 019 : «Кіндерхайм 511» (яп. 511キンダーハイム)
  • Розділ 020 : «Проєкт» (яп. プロジェクト)
  • Розділ 021 : «Маленький експеримент» (яп. ささやかな実験)
  • Розділ 022 : «Петра та Шуман» (яп. ペトラとシューマン)
  • Розділ 023 : «Петра та Хайнц» (яп. ペトラとハインツ)
  • Розділ 024 : «Чоловік, що залишився позаду» (яп. 残された男)
4Подруга Айсе30 серпня 1996[18]ISBN 4-0918-3654-2
  • Розділ 025 : «Жінка, що залишилася позаду» (яп. 残された女)
  • Розділ 026 : «Будь моїм малюком» (яп. ビー・マイ・ベイビー)
  • Розділ 027 : «Професор Ґедріх» (яп. ゲーデリッツ教授)
  • Розділ 028 : «Подруга Айсе» (яп. アイシェの友達)
  • Розділ 029 : «Сповідь Вольфа» (яп. ヴォルフの告白)
  • Розділ 030 : «Основна страва» (яп. メインディッシュ)
  • Розділ 031 : «Зустріч» (яп. 再開)
  • Розділ 032 : «П’ята ложка цукру» (яп. 五杯目の砂糖)
5Після карнавалу2 квітня 1997[19]ISBN 4-0918-3655-0
  • Розділ 033 : «Безодня монстра» (яп. 怪物の深淵)
  • Розділ 034 : «Підвал Юргенса» (яп. ユンゲルスの物置き)
  • Розділ 035 : «Після карнавалу» (яп. カ－ニバルのあと…)
  • Розділ 036 : «Подорож до Фрайхайма» (яп. フラハイムへの旅)
  • Розділ 037 : «Щасливі канікули» (яп. 幸せな休日)
  • Розділ 038 : «Помста на мушці» (яп. 復讐の銃口)
  • Розділ 039 : «Яскравіше завтра» (яп. 明日は晴れる)
  • Розділ 040 : «Прогноз Рунге» (яп. ルンゲの期待)
  • Розділ 041 : «Пастка Рунге» (яп. ルンゲの罠)
6Таємний ліс30 травня 1997[20]ISBN 4-0918-3656-9
  • Розділ 042 : «Сутичка» (яп. 対決)
  • Розділ 043 : «Низька точка» (яп. 転落の果て)
  • Розділ 044 : «Сповідь Єви» (яп. エヴァの告白)
  • Розділ 045 : «Чоловічий стіл» (яп. 男達の食卓)
  • Розділ 046 : «Невидимий ворог» (яп. 見えざる敵)
  • Розділ 047 : «Хлопець вівторка» (яп. 火曜日の青年)
  • Розділ 048 : «Хлопець четверга» (яп. 木曜日の青年)
  • Розділ 049 : «Загадка, що залишилася» (яп. 残された謎)
  • Розділ 050 : «Таємний ліс» (яп. 秘密の森)
7Ріхард30 жовтня 1997[21]ISBN 4-0918-3657-7
  • Розділ 051 : «Ріхард» (яп. リヒァルト)
  • Розділ 052 : «Доказ» (яп. 証拠の品)
  • Розділ 053 : «Виведено на світло» (яп. 白日の下に)
  • Розділ 054 : «Один випадок» (яп. ただ一つの事件)
  • Розділ 055 : «Подорож до Йогана» (яп. ヨハンへの旅)
  • Розділ 056 : «Страта» (яп. 処刑)
  • Розділ 057 : «Рішення» (яп. ある決意)
  • Розділ 058 : «Дні Райхвайна» (яп. ライヒワインの日々)
  • Розділ 059 : «У світло дня» (яп. 白日の下へ)
8Мій безіменний герой26 лютого 1998[22]ISBN 4-0918-3658-5
  • Розділ 060 : «Те, що можна перевірити» (яп. 立証可能)
  • Розділ 061 : «Після вечірки...» (яп. パーティーのあと)
  • Розділ 062 : «Свята земля» (яп. 聖域)
  • Розділ 063 : «Погляд дітей» (яп. 子どもの情景)
  • Розділ 064 : «Спадщина людства» (яп. 人類の財産)
  • Розділ 065 : «Найглибша темрява» (яп. 闇の果て)
  • Розділ 066 : «Пролити світло» (яп. 光を当てろ)
  • Розділ 067 : «Я — Темма» (яп. 私はテンマ)
  • Розділ 068 : «Безіменний герой» (яп. 名なしのヒーロー)
9Безіменний монстр30 травня 1998[23]ISBN 4-0918-3659-3
  • Розділ 069 : «Більший монстр» (яп. さらなる怪物)
  • Розділ 070 : «Звір хаосу» (яп. 混沌の怪物)
  • Розділ 071 : «Безіменний монстр» (яп. なまえのないかいぶつ)
  • Розділ 072 : «Банкет мурах» (яп. 蟻たちの饗宴)
  • Розділ 073 : «Демон в моїх очах» (яп. 我が目の悪魔)
  • Розділ 074 : «Лист від матері» (яп. 母からの手紙)
  • Розділ 075 : «Сліди серця» (яп. 心の痕跡)
  • Розділ 076 : «Пекло в його очах» (яп. 目の中の地獄)
  • Розділ 077 : «Жаби казкового світу» (яп. おとぎの国のカエル)
10Пікнік30 жовтня 1998[24]ISBN 4-0918-3660-7
  • Розділ 078 : «Ґріммер» (яп. グリマー)
  • Розділ 079 : «Пікнік» (яп. ピクニック)
  • Розділ 080 : «Привид 511» (яп. 511の亡霊)
  • Розділ 081 : «Новий експеримент» (яп. 新たなる実験)
  • Розділ 082 : «Ключ» (яп. 鍵)
  • Розділ 083 : «Пригоди дивовижного Штайнера» (яп. 超人シュタイナーの冒険)
  • Розділ 084 : «Детектив Сук» (яп. スーク刑事)
  • Розділ 085 : «Секретне розслідування» (яп. 極秘調査)
  • Розділ 086 : «Щось важливе» (яп. 大切な物)
11Мертвий кут30 березня 1999[25]ISBN 4-0918-5271-8
  • Хроніки монстра
  • Розділ 087 : «Подвійна темрява» (яп. 二つの闇)
  • Розділ 088 : «Залишки монстра» (яп. 怪物の残像)
  • Розділ 089 : «Повтор» (яп. 録音再生)
  • Розділ 090 : «Точка контакту» (яп. 接点)
  • Розділ 091 : «Сліпа зона» (яп. 死角)
  • Розділ 092 : «Спогади про дивовижного Штайнера» (яп. 超人シュタイナーの思い出)
  • Розділ 093 : «Спогади про гарячий какао» (яп. ココアの記憶)
  • Розділ 094 : «Двері до кошмару» (яп. 悪夢の扉)
  • Розділ 095 : «Найбільший страх» (яп. 一番怖いもの)
12Маєток троянд30 червня 1999[26]ISBN 4-0918-5272-6
  • Хроніки монстра
  • Розділ 096 : «Довгі канікули» (яп. 長い休暇)
  • Розділ 097 : «Хлопці-друзі детективи» (яп. 少年探偵団)
  • Розділ 098 : «Найжорстокіше» (яп. 一番残酷なこと)
  • Розділ 099 : «Прикордонне місто» (яп. 国境の街)
  • Розділ 100 : «Будинок троянд» (яп. バラの屋敷)
  • Розділ 101 : «Запечатані двері» (яп. 開かずの扉)
  • Розділ 102 : «Довге прощання» (яп. 長いお別れ)
  • Розділ 103 : «У пошуках Геленки» (яп. ヘレンカを捜して)
  • Розділ 104 : «Ті, що залишилися позаду» (яп. 残された人々)
13Втеча29 лютого 2000[27]ISBN 4-0918-5273-4
  • Хроніки монстра
  • Розділ 105 : «Любовний лист монстра» (яп. 怪物のラブレター)
  • Розділ 106 : «Втікач з в'язниці» (яп. 脱獄囚)
  • Розділ 107 : «Адвокат» (яп. 弁護士)
  • Розділ 108 : «Свідок» (яп. 目撃者)
  • Розділ 109 : «Рішучість» (яп. 決意)
  • Розділ 110 : «Брудний сендвіч» (яп. 泥だらけのサンドイッチ)
  • Розділ 111 : «Хелене і Густав» (яп. ヘレーネとグスタフ)
  • Розділ 112 : «Втеча» (яп. 脱走)
  • Розділ 113 : «Кімната 402» (яп. 402号室)
14Та ніч30 червня 2000[28]ISBN 4-0918-5274-2
  • Хроніки монстра
  • Розділ 114 : «Син шпигуна» (яп. スパイの子)
  • Розділ 115 : «Безкінечна подорож» (яп. 終わらない旅)
  • Розділ 116 : «Ляльковод» (яп. 人形使い)
  • Розділ 117 : «Діти на читанні» (яп. 朗読会の子供たち)
  • Розділ 118 : «Та ніч» (яп. あの日の夜)
  • Розділ 119 : «Те, що побачив Йохан» (яп. ヨハンの見た風景)
  • Розділ 120 : «Добрі спогади» (яп. 楽しい思い出)
  • Розділ 121 : «Ненавиджу цю роботу» (яп. いやな仕事)
  • Розділ 122 : «Найгірший галстук» (яп. 最悪なネクタイ)
15Двері до спогадів30 жовтня 2000[29]ISBN 4-0918-5275-0
  • Хроніки монстра
  • Розділ 123 : «Вечірка закінчена» (яп. パーティー　イズ　オーバー)
  • Розділ 124 : «Чоловік, який бачив диявола» (яп. 悪魔を見た男)
  • Розділ 125 : «Друг диявола» (яп. 悪魔の友だち)
  • Розділ 126 : «Чоловік, який знав занадто багато» (яп. 知りすぎた男)
  • Розділ 127 : «Сумна зустріч» (яп. 悲しみの再会)
  • Розділ 128 : «Спогади Ніни» (яп. ニナの記憶)
  • Розділ 129 : «Спогади читацької групи» (яп. 朗読会の思い出)
  • Розділ 130 : «Двері до спогадів» (яп. 記憶の扉)
  • Розділ 131 : «Щасливий стіл» (яп. 楽しい食卓)
16Ласкаво просимо додому28 лютого 2001[30]ISBN 4-0918-5276-9
  • Хроніки монстра
  • Розділ 132 : «По той бік дахів» (яп. 屋根の向こうまで)
  • Розділ 133 : «Відповідь на дружбу» (яп. 友情の答え)
  • Розділ 134 : «Таксист» (яп. タクシードライバー)
  • Розділ 135 : «Неспричинені вбивства» (яп. 無関係な殺人)
  • Розділ 136 : «Печаль дитини» (яп. 赤ん坊の憂うつ)
  • Розділ 137 : «Кроки терору» (яп. 恐怖の足音)
  • Розділ 138 : «Сліди Йохана» (яп. ヨハンの足跡)
  • Розділ 139 : «Різанина» (яп. 殺し合い)
  • Розділ 140 : «Батько і мати» (яп. 父さん母さん)
  • Розділ 141 : «Ласкаво просимо додому» (яп. おかえり)
17Я вдома30 серпня 2001[31]ISBN 4-0918-5277-7
  • Хроніки монстра
  • Розділ 142 : «Я вдома» (яп. ただいま)
  • Розділ 143 : «Місце, де варто бути» (яп. 行くべきところ)
  • Розділ 144 : «Ругенгайм» (яп. ルーエンハイム)
  • Розділ 145 : «Тихий постріл» (яп. 静かなる銃声)
  • Розділ 146 : «Будинок вампіра» (яп. 吸血鬼の家)
  • Розділ 147 : «Місто підозр і страху» (яп. 疑心暗鬼の町)
  • Розділ 148 : «Ідеальне самогубство» (яп. 完全な自殺)
  • Розділ 149 : «Мирний будинок» (яп. 安らぎの家)
  • Розділ 150 : «Місто різанини» (яп. 殺戮の町)
  • Розділ 151 : «Спогади, які не хочеться забувати» (яп. 忘れたくない記憶)
18Пейзаж судного дня28 лютого 2002[32]ISBN 4-0918-5278-5
  • Хроніки монстра
  • Розділ 152 : «Вигадана людина» (яп. 架空の人間)
  • Розділ 153 : «Кінець відпустки» (яп. 休暇の終わり)
  • Розділ 154 : «Крик Ґріммера» (яп. グリマーの叫び)
  • Розділ 155 : «Гнів надзвичайного Штайнера» (яп. 超人シュタイナーの怒り)
  • Розділ 156 : «Безіменний чоловік» (яп. 名前のない男)
  • Розділ 157 : «Картини, які не можна намалювати» (яп. 描けない絵)
  • Розділ 158 : «Не плач» (яп. 泣かないで)
  • Розділ 159 : «Пейзаж судного дня» (яп. 終わりの風景)
  • Розділ 160 : «Ті, хто має життя» (яп. 命ある者たち)
  • Розділ 161 : «Завтра прийде» (яп. 明日はくる)
  • Розділ 162 : «Справжній монстр» (яп. 本当の怪物)

Аніме

[ред. | ред. код]

Аніме-адаптація Monster була зроблена студією Madhouse і транслювалася по телеканалу Nippon TV з 7 квітня 2004 року по 28 вересня 2005 року, в тому ж році аніме вийшло на DVD. Сюжет практично нічим не відрізняється від манґи[33]. Режисером став Кодзіма Масаюкі, автор сценарію — Урахата Тацухіко.

Закриваючу композицію в серіях 1—32 виконує Девід Сілвіан (пісня називається For the Love of Life), починаючи з 33 серії — Інгрід Фудзіко Хеммінг (з піснею «Make it Home»). Музику до обох альбомів саундтреку написав композитор Хайсіма Куніакі.

Саундтрек

[ред. | ред. код]

Monster Original Soundtrack

[ред. | ред. код]

Monster Original Soundtrack (яп. MONSTER オリジナルサウンドトラック) — музика до аніме Monster. Альбом вийшов 23 червня 2004 і, крім іншого, містить відкриваючу композицію аніме (Grain). В Японії заявлений за лейблом VAP[34]. Пісні виконує Девід Сілвіан.

1. Grain
2. Drift Mind
3. Part
4. Float Flower
5. Collage Man
6. Sweet Home
7. Gingerly
8. Nacht Tour
9. Xenia
10. Room

11. Idler Wheel
12. Bush
13. Drift
14. Medium Shot
15. Rest
16. Sweeper
17. Be Lit Up
18. Decola
19. Mid Point

Monster Original Soundtrack 2

[ред. | ред. код]

Monster Original Soundtrack 2 (яп. MONSTER オリジナルサウンドトラック2) — другий альбом саундтреку, що вийшов 22 грудня 2004 знову за лейблом VAP[34], а пісні виконує японська піаністка Інгрід Фудзіко Хеммінг.

1. Make it Home
2. What do I see
3. The Seeds of time
4. Before you go to Sleep
5. HOLD ON
6. Close your eyes
7. OUR DESTINATIONS CALLS
8. RIGHT AND WRONG
9. Cast upon the wind
10. Catch

11. YOU ARE THE MOVE YOU MAKE
12. Cannot hear
13. S'alright
14. Faith
15. THAN ONE
16. Present
17. The more that I see
18. It's a long way to go
19. WE'LL BE WAITING FOR THE NIGHT
20. Make it Home (інструментальна версія)

Кіноекранізація

[ред. | ред. код]

За даними на 2007 рік, компанія New Line Cinema набула прав на екранізацію манґи. Сценарій для кіно-версії мав написати Джош Олсон[35].

У 2013 році стало відомо, що Ґільєрмо дель Торо та американська преміальна телевізійна мережа HBO співпрацюють над пілотним серіалом за мотивами «Монстра»[36]. Співвиконавчий продюсер Стівен Томпсон («Доктор Хто» і «Шерлок») писав сценарій пілотної серії, а дель Торо мав стати режисером і виконавчим продюсером разом із Доном Мерфі та Сьюзен Монтфорд[37]. У 2015 році дель Торо повідомив Latino-Review, що HBO відмовилися від проєкту і що команда перебуває у процесі подачі заявки на участь в конкурсі для інших студій[38].

Відтоді жодної нової інформації про екранізацію не з'являлося.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Monster отримав схвальні відгуки критиків. Він отримав приз за найкращу манґу на першому японському фестивалі медіа-мистецтва у 1997 році[39] та Гран-прі 3-ї Культурної премії імені Тедзуки Осаму у 1999 році[40]. У 2001 році він також виграв 46-ту премію Shogakukan Manga Award у загальный категорії[41] та нагороду за найкращу манґу на Lucca Comics Awards у 2004 році[42]. Асоціація бібліотечних послуг для молоді включила Monster до списку найкращих графічних романів для підлітків 2007 року[43]. У 2009 році, коли компанія Oricon провела опитування про те, яку серію манґи японці хотіли б бачити екранізованою у вигляді фільму, Monster посів п'яте місце[44]. На церемонії нагородження 2009 Industry Awards, яку проводило Товариство сприяння японській анімації, організатори Anime Expo, Monster отримав нагороду за найкращу драматичну манґу[45]. Monster має тираж понад 20 мільйонів примірників[46].

Лауреат Пулітцерівської премії за художню книгу Хунот Діас у статті для Time високо оцінив манґу, заявивши: «Урасава — національне надбання Японії, і якщо ви не боїтеся книжок з картинками, то зрозумієте, чому»[47]. Деб Аокі з About.com назвала Monster багатошаровою інтригою і задовольняючою таємницею, яка витримує багаторазове прочитання, хоча іноді за розвитком сюжету «трохи важко стежити». Рецензуючи Monster для Anime News Network, Карл Кімлінгер назвав Урасаву майстром напруги, який «без зусиль підтримує делікатний баланс між навмисним введенням в оману та чітким окресленням небезпек, які постають перед героями, що вдається лише найкращим триллерам»[48]. Він прокоментував, що навіть історії та персонажі, які здавалися не пов'язаними з загальною картиною, «врешті-решт об'єднуються великим планом Йохана»[49]. Кімлінгер вважав якість малюнку «невидимою досконалістю», ніколи не «кричущою чи зайвою», а панелі розташовані так майстерно, що легко забути, скільки зусиль вкладено в кожну сторінку[48]. Хоча він не вважав фізичний дизайн персонажів привабливим,[50] він високо оцінив їхню виразність, написавши, що герої «носять свої характери на обличчях, передаючи зміни у своїх світоглядах, психології, внутрішніх думках та емоціях за допомогою змін у виразі обличчя, які варіюються від ледь помітних до масок люті, ненависті та страху»[48]. UK Anime Network поставив першому тому відмінну оцінку за захопливу історію, але вважав, що художнє оформлення, хоч і привабливе, не було «революційним»[51] З іншого боку, Active Anime вважає, що якість малюнку манґи поступово покращувалося з часом серіалізації[52].

А.Е. Спарроу з IGN описав Monster як «фільм Гічкока у вигляді манґи» і вважає, що його справжня сила полягає у величезній кількості цікавих персонажів, кожен з яких має «унікальну історію та минуле, яке варто розповісти»[53]. Карло Сантос, також для Anime News Network, назвав Monster «єдиним у своєму роді трилером» і припускає, що однією з найбільш недооцінених якостей серіалу є те, що «серед усієї таємничості і жаху є моменти любові, надії і всього найкращого, що є в людстві»[54]. Хоча Кейсі Брієнза з того ж сайту похвалила манґу за її «кінематографічно точний» малюнок, яке ніколи не заплутує читача і робить кожну людину візуально виразною, незважаючи на велику кількість персонажів[55], вона вважає, що занадто багато часу було витрачено на розробку другорядних персонажів, «які, швидше за все, будуть мертві або забуті через кілька десятків сторінок», і що кінцівка серіалу «вийшла зі скреготом»[55]. Брієнза зазначила, що «не було виявлено нічого задовільного, що могло б повністю пояснити надзвичайно заплутану психіку [Йохана]», але зробила висновок, що доки читач не шукає «глибоких смислів і не замислюється над тим, чи має все це сенс в кінці кінців», він буде насолоджуватися історією[56]. Лерой Дурсо з Comic Book Bin високо оцінив фінал Monster і написав, що ця манґа «варта того, щоб читати її знову і знову. Це досконалість»[57].

Аніме

[ред. | ред. код]

THEM Anime Reviews назвали аніме-адаптацію «складною» і «красивою», зазначивши, що вона відрізняється «витонченим оповіданням і складним переплетенням сюжету, персонажами, що запам'ятовуються, високою якістю виробництва і відмінним темпом»[58]. Даріус Вашингтон з Otaku USA назвав Monster одним з десяти найкращих аніме останнього десятиліття[59]. Карл Кімлінгер захоплено зауважив, що «неможливо переоцінити, наскільки яскраво відрізняється ця тривожна, гостро інтелектуальна та врешті-решт не класифікована подорож у темряву від основного потоку аніме»[60]. Він похвалив анімацію студії Madhouse за те, що вона не лише зберегла похмуру «кінематографічну якість малюнку Урасави», але й покращила її, а також роботу Куніакі Хаісіми за те, що вона «незмірно посилила атмосферу серіалу, від якої аж волосся стає дибки»[61].

Кімлінгер похвалив серіал за «відданість оригінальній манзі Наокі Урасави», зазначивши, що «немає жодної сцени, яка була б пропущена, лише кілька доданих, і, наскільки я можу сказати, жоден рядок діалогу не був змінений або виключений. Зважаючи на цю вірність, фанати манґи знають, що серіал не стане кращим за це — це найкраще, що може бути». Він також похвалив серіал за його звичку часто приділяти увагу новим персонажам, а не основному складу[60][61]. Він також описав кінець серіалу так: «Ми відчуваємо певне розчарування, хоча насправді нам слід було б прославляти дещо безладну, так, але захоплюючу фінальну агонію одного з найкращих серіалів минулого десятиліття». Тим не менш, він вважав такий кінець очікуваним, оскільки «як би амбітним і складним, і просто величезним не був Monster, жодне завершення не буде повністю задовільним. Хтось обов'язково розчарується, залишаться незакриті питання, і навіть якби їх не було, проста правда в тому, що жодна кульмінація не змогла би відповідати глибині тому, що закладалося в серіалі протягом усього часу»[62].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Official Website for Monster. Viz Media. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 22 грудня 2023.
  2. ↑ а б Naoki Urasawa's Monster Manga Series Returns to Print in New Perfect Edition Release from Viz Media. Viz Media via Anime News Network. 25 червня 2014. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 22 грудня 2023. MONSTER: THE PERFECT EDITION is the ultimate version of the acclaimed psychological crime thriller.
  3. ↑ Огляд на сайті activeanime.com [Архівовано 2017-06-29 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Rating stats (англ.). Anime News Network. Архів оригіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 25 грудня 2009.
  5. ↑ Madhouse works TV Monster. Архів оригіналу за 5 січня 2023. Процитовано 5 січня 2023.
  6. ↑ Anime : Monster (англ.). AnimeNfo.com. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 10 березня 2008.
  7. ↑ Internetseite der Heinrich-Heine-Universität Düsseldorf. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  8. ↑ Anime News Network:. Monster (TV): Trivia (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 24 березня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  9. ↑ Зустрічаються й інші нісенітниці. Наприклад, у 6 серії (з журналістом Мауером) доктор Темма сидить в архівах і читає німецький документ. Але його очі рухаються справа-наліво, нібито текст був японською.
  10. ↑ а б в Osmond, Andrew (6 липня 2019). Interview: Naoki Urasawa. All the Anime. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2023.
  11. ↑ Coats, Cayla (6 лютого 2019). INTERVIEW: All You Need is a White Piece of Paper and Pen: A Conversation with Monster and 20th Century Boys Creator Naoki Urasawa. Crunchyroll. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 15 лютого 2023.
  12. ↑ Schley, Matt (11 лютого 2016). Monster's Naoki Urasawa Celebrated in Career-Spanning Exhibition. Otaku USA. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 лютого 2023.
  13. ↑ Shogakukan Manga Award (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 10 березня 2008. [Архівовано 2015-08-05 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Откр. 13:1—4
  15. ↑ MONSTER 1 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  16. ↑ MONSTER 2 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  17. ↑ MONSTER 3 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2023.
  18. ↑ MONSTER 4 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  19. ↑ MONSTER 5 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2023.
  20. ↑ MONSTER 6 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2023.
  21. ↑ MONSTER 7 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  22. ↑ MONSTER 8 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  23. ↑ MONSTER 9 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2023.
  24. ↑ MONSTER 10 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  25. ↑ MONSTER 11 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2023.
  26. ↑ MONSTER 12 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  27. ↑ MONSTER 13 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  28. ↑ MONSTER 14 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  29. ↑ MONSTER 15 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  30. ↑ MONSTER 16 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 22 грудня 2023.
  31. ↑ MONSTER 17 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  32. ↑ MONSTER 18 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2023.
  33. ↑ Кожна серія охоплює два розділи манґи. Тобто, перша серія аніме — це том 1, глава 1 і 2. Друга серія аніме — том 1, глава 3 і 4. І так далі.
  34. ↑ а б яп. バップ
  35. ↑ Live Action Monster Movie Screenwriter. Anime News Network (англ.). 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  36. ↑ Jr, Mike Fleming (24 квітня 2013). Guillermo Del Toro Is Hatching A ‘Monster’ Of A Series At HBO. Deadline (англ.). Процитовано 23 червня 2023.
  37. ↑ Guillermo del Toro Develops Monster Manga as Possible HBO Show. Anime News Network (англ.). 23 червня 2023. Процитовано 23 червня 2023.
  38. ↑ Exclusive: Talking 'Crimson Peak' With Guillermo del Toro — LRM Online. lrmonline.com. 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 23 червня 2023. [Архівовано 2016-11-10 у Wayback Machine.]
  39. ↑ Manga Division 1997 (1st) Japan Media Arts Festival Archive (яп.). Agency for Cultural Affairs. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2023.
  40. ↑ Macdonald, Christopher (10 травня 2005). Tezuka Award Winner Announced. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  41. ↑ 小学館漫画賞: 歴代受賞者 (яп.). Shōgakukan. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 19 серпня 2007.
  42. ↑ Hodgkins, Crystalyn (1 листопада 2021). Naoki Urasawa's Asadora! Manga Wins Lucca Comics Award for Best Series. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.
  43. ↑ 2007 Great Graphic Novels for Teens. American Library Association. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 28 липня 2013.
  44. ↑ Loo, Egan (28 травня 2009). Survey: Slam Dunk Manga is #1 Choice for Live-Action. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  45. ↑ Loo, Egan (3 липня 2009). SPJA Industry Award Winners Announced at Anime Expo. Anime News Network. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 28 липня 2013.
  46. ↑ 浦沢直樹原作の「MONSTER」がハリウッドで実写映画化。 (яп.). NariNari. 5 квітня 2005. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 28 листопада 2013.
  47. ↑ Junot Díaz (3 липня 2008). The Psychotic Japanese Mastermind. Time. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  48. ↑ а б в Carl, Kimlinger (9 лютого 2007). Monster GN 5 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 28 липня 2013.
  49. ↑ Carl, Kimlinger (27 вересня 2007). Monster GN 8–9 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  50. ↑ Carl, Kimlinger (12 жовтня 2007). Monster GN 10 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  51. ↑ Manga Review: Monster Vol. 1. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 29 серпня 2021.
  52. ↑ Monster vol. 17 (Advanced Review). Active Anime. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2021.
  53. ↑ Sparrow, A.E. (13 травня 2012). Monster: Volume 15 Review. IGN. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  54. ↑ Santos, Carlo (27 червня 2008). Monster GN 14–15 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  55. ↑ а б Brienza, Casey (14 вересня 2008). Monster GN 16 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 28 липня 2013.
  56. ↑ Brienza, Casey (18 грудня 2008). Monster GN 17–18 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  57. ↑ Douresseaux, Leroy. Naoki Urasawa's Monster: Volume 18. Comic Book Bin. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  58. ↑ Laeno, Dominic. Monster Review. THEM Anime Reviews. Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 9 січня 2009.
  59. ↑ Washington, Darius (28 червня 2010). Monster: Box Set 1. Otaku USA. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 вересня 2013.
  60. ↑ а б Carl, Kimlinger (10 липня 2011). Monster Episodes 31–45 Streaming – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  61. ↑ а б Carl, Kimlinger (4 січня 2010). Monster DVD Box Set 1 – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 28 липня 2013.
  62. ↑ Carl, Kimlinger (11 жовтня 2011). Monster Episodes 61–74 Streaming – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Monster_(манґа)&oldid=44400178