Myosorex varius
| Myosorex varius | |
|---|---|
| |
| Малюнок M. varius | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
| Рід: | Myosorex |
| Вид: | M. varius
|
| Біноміальна назва | |
| Myosorex varius (Smuts, 1832)
| |
| |
| Ареал | |
Myosorex varius — вид землерийок із родини мідицевих (Soricidae). Він зустрічається в Лесото, Південній Африці та Есватіні[1]. Його природні середовища існування включають ліси помірного поясу, сухі савани, чагарникову рослинність середземноморського типу та луки помірного поясу[1].
Вид досягає довжини близько 12,5 см з хвостом 4,3 см і середньою масою близько 12 г. У Квазулу-Наталі та регіоні Дракенсберга самці більші за самок, але в Капській колонії статі мають схожі розміри. Ця землерийка вкрита коротким щільним хутром, темно-сірим або коричневим зверху і більш блідим знизу[2].
Батьківщиною лісової землерийки є ПАР, Лесото та Есватіні. У гірських районах це часто найпоширеніший дрібний ссавець, але рідше зустрічається в прибережних районах. Він зустрічається в широкому діапазоні первинних і вторинних середовищ існування, включаючи ліси, луки, чагарники, напівпустелі, кару та фінбос[1].
Вид викопує неглибоку нору або захоплює нору іншого дрібного ссавця. Комплекс ходів має кілька входів і гніздову камеру з сухими травами. Ці землерийки є територіальними, і гніздуючу пару землерийок часто можна знайти в гнізді[2].
M. varius веде переважно нічний спосіб життя і є комахоїдною, але її раціон також включає будь-яких дрібних безхребетних, яких вона може знайти, включаючи дощових черв'яків, багатоніжок, ракоподібних і павуків. На вид полюють сипухи, болотні мангусти, смугасті ласки, смугасті тхори. Щоб уникнути хижаків, він проводить більшу частину часу в своїй норі і виходить лише тоді, коли йому потрібно поїсти або випорожнитися[2].
Період розмноження різний. У деяких регіонах розмноження відбувається цілий рік, але в інших це пов'язано з більшою кількістю опадів, які відбуваються влітку, тоді як незвичайно волога погода в інші пори року може викликати подальшу репродуктивну активність[3].
Відомо, що дощові черв'яки біоакумулюють свинець, і виявлено, що рівень свинцю в лісових землерийок підвищується, коли вони поїдають заражених дощових черв'яків. Це дозволяє використовувати землерийок як біоіндикатори забруднення важкими металами[4].
- ↑ а б в г The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 28 жовтня 2018.
- ↑ а б в Joseph, Jency (2011). Myosorex varius: forest shrew. Animal Diversity Web. Процитовано 23.02.2014.
- ↑ Merritt, Joseph F. (ed.); Baxter, Rod M. (2005). Advances in the Biology of Shrews II: Variation in aspects of the population dynamics of the endemic forest shrew Myosorex varius in South Africa. Lulu.com. с. 179—187. ISBN 9781411678187.
- ↑ Reinecke, A. J.; Reinecke, S. A.; Musilbono, D. E.; Chapman, A. (2000). The Transfer of Lead (Pb) from Earthworms to Shrews (Myosorex varius). Archives of Environmental Contamination and Toxicology. 39 (3): 392—397. doi:10.1007/s002440010120. PMID 10948291. S2CID 31190285.
|