Myotis rufoniger
Myotis rufoniger | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
Підродина: | Нічницеві (Myotinae) |
Рід: | Нічниця (Myotis) |
Вид: | M. rufoniger
|
Біноміальна назва | |
Myotis rufoniger (Tomes, 1858)
|
Myotis rufoniger — вид рукокрилих ссавців з родини лиликових.
Таксон відділено від M. formosus[1].
Це малий кажан із довжиною передпліччя від 45 до 56 мм, довжиною хвоста 52 мм, довжиною стопи 11 мм, довжиною вуха 19 мм і вагою до 12 г. Хутро щільне і шерстисте. Загальне забарвлення тіла темно-помаранчеве з чорнуватою основою волосків і темнішим кінчиком. Морда коротка, загострена і зі злегка трубчастими ніздрями. Вуха відносно короткі, вузькі, помаранчеві з чорними краями. Крила помаранчеві, перетинки між пальцями ніг чорні та прикріплені ззаду до основи великого пальця. Лапи малі, чорнуваті. Хвіст довгий і повністю включений у великий уропатій оранжевого кольору[2][3].
Країни проживання: Північна Корея, Південна Корея, Японія, Китай, Тайвань, В'єтнам, Лаос[1].
У серпні повідомлялося про самку з дитинчатами на острові Цусіма. У Кореї та Тайвані цей вид зустрічається в гірських лісах, де ночує в печерах, а в серпні повідомлялося про самку з дитинчатами. У В'єтнамі його збирали як у первинних, так і в сильно порушених вторинних субтропічних лісах[4].
- ↑ а б Myotis rufoniger (Tomes, 1858). Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 19.07.2022. (англ.)
- ↑ Charles M.Francis, A Guide to the Mammals of Southeast Asia, Princeton University Press, 2008, ISBN 9780691135519
- ↑ Csorba G, Chou C-H, Ruedi M, Gorfol T, Motokawa M, Wiantoro S, Dinh Thong V, Truong Son N, Lin L-K & Furey N. 2014. The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, vol. 95, n. 4, pp. 663–678
- ↑ IUCN
- Tomes, R. F. (1858). On the characters of four species of bats inhabiting Europe and Asia, and the description of a new species of Vespertilio inhabiting Madagascar. Proceedings of the Zoological Society of London, 1858, 82
- Csorba, G., Chou, C. H., Ruedi, M., Görföl, T., Motokawa, M., Wiantoro, S., ... & Furey, N. (2014). The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, 95(4), 663–678