Myotis weberi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Myotis weberi
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Нічницеві (Myotinae)
Рід: Нічниця (Myotis)
Вид:
M. weberi
Біноміальна назва
Myotis weberi
(Jentink, 1890)
Синоніми

Kerivoula weberi
Myotis formosus weberi

Myotis weberiвид рукокрилих ссавців з родини лиликових.

Таксономічна примітка

[ред. | ред. код]

Таксон відділено від M. formosus[1]. Видовим епітетом вшановано М. К. В. Вебера

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Невеликий кажан з довжиною голови і тулуба 57 мм, довжиною передпліччя від 49.7 до 53,.5 мм, довжиною хвоста 42.5 мм, довжиною лапи 12 мм і довжиною вух 16.5 мм. Загальне забарвлення тіла темно-помаранчеве з чорнуватою основою волосків і темнішим кінчиком. Морда коротка, загострена і зі злегка трубчастими ніздрями. Вуха відносно короткі, вузькі, помаранчеві з чорними краями. Крила помаранчеві, перетинки між пальцями ніг чорні та прикріплені ззаду до основи великого пальця. Лапи малі, чорнуваті. Хвіст довгий і повністю включений у велику уропатію, яка має помаранчевий колір[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни проживання: Індонезія (Сулавесі)[1].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Мало відомо про екологію виду, який, ймовірно, подібний до близькоспоріднених видів, що робить його лісовим мешканцем, що населяє первинні та вторинні ліси з деякою стійкістю до людського турбування[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Myotis weberi (Jentink, 1890). Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 19.07.2022. (англ.)
  2. Csorba G, Chou C-H, Ruedi M, Gorfol T, Motokawa M, Wiantoro S, Dinh Thong V, Truong Son N, Lin L-K & Furey N, 2014, The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, vol. 95, n. 4, pp. 663–678
  3. IUCN

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Csorba, G., Chou, C. H., Ruedi, M., Görföl, T., Motokawa, M., Wiantoro, S., ... & Furey, N. (2014). The reds and the yellows: a review of Asian Chrysopteron Jentink, 1910 (Chiroptera: Vespertilionidae: Myotis). Journal of Mammalogy, 95(4), 663–678