Naicho

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Naichō (яп. 内調) (内調?) скорочення Naikaku Jōhō Chōsashitsu (яп. 内閣情報調査室, Cabinet Intelligence and Research Office) (内閣情報調査室?, Служби розвідки і досліджень)

,[1] являє собою розвідувальну службу в Японії, агентство при Кабінеті Міністрів, яке підпорядковується безпосередньо прем'єр-міністру.

Агентство вважається аналогією американського Центрального розвідувального управління.[2] проте, його часто критикують як досить неефективне, адже Наічьо витрачає велику частину своєї енергії на переклад іноземних видань, а не збір якихось важливих даних[3] їх звинувачують в шпигунстві на японських громадян на побутовому ґрунті.[3]

Організація

[ред. | ред. код]
Штаб-квартира Naicho займає 6-й поверх в кабінет офісної будівлі

За даними офіційного сайту, організацією Naicho виглядає наступним чином.[4]

  • Director of Cabinet Intelligence (яп. 内閣情報官) (内閣情報官?)
  • Deputy Director of Cabinet Intelligence (яп. 次長) (次長?)
  • Підрозділи
    • General Affairs Division (яп. 総務部門) (総務部門?)
    • ) Внутрішній відділ (国内部門?)
    • International Division (яп. 国際部門) (国際部門?)
    • Economy Division (яп. 経済部門) (経済部門?)
    • Cabinet Information Integration Center (яп. 内閣情報集約センター) (内閣情報集約センター?)
  • Cabinet Intelligence Analysts (яп. 内閣情報分析官) (内閣情報分析官?)
  • Cabinet Satellite Intelligence Center (яп. 内閣衛星情報センター) (内閣衛星情報センター?)
  • Counterintelligence Center (яп. カウンターインテリジェンスセンター) (カウンターインテリジェンスセンター?)

Відомі керівники Naicho

[ред. | ред. код]
  • Йошіо Оморі[5]
  • Казухіро Суґіта (Січня. 2001–квітня. 2001)[6]
  • Toshinori Канемото (Квітня. 2001–квітня. 2006)[7]
  • Хідеші Мітані (Квітня. 2006–кві. 2010)[8]
  • Шінічі Уэмацу (Квітня. 2010–грудня. 2011)[9]
  • Шіґеру Кітамура (Грудня. 2011– )[10]

Шпигунський скандал

[ред. | ред. код]

17 січня 2008 року, чиновнику Naichō було пред'явлено звинувачення в шпигунстві на користь росіян,що передавав їм секретну інформацію. Росіянам відмовлено в задоволенні позову.[11] З тих пір, там були заклики до більшої відповідальності на Naicho.[12]

Посилання та примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Names of Government Organizations and Positions (PDF). Cabinet Secretariat. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2013.
  2. ↑ Andrew Oros. Japan's Growing Intelligence Capabilities (PDF). International Journal of Intelligence and CounterIntelligence. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 24 червня 2009.
  3. ↑ а б Cabinet Research Office. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 червня 2009.
  4. ↑ 内閣情報調査室. Cabinet Secretariat. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2015.
  5. ↑ Hiroko Nakata (11 січня 2007). Creating new security system fraught with obstacles. The Japan Times. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 24 червня 2009.
  6. ↑ Наглядовий керівник з питань управління кризовими ситуаціями (Japanese) . Cabinet Secretariat. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 27 лютого 2011.
  7. ↑ Офіцер кабінету розвідки (Japanese) . Cabinet Secretariat. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2011.
  8. ↑ Офіцер кабінету розвідки (Japanese) . Cabinet Secretariat. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2011.
  9. ↑ Офіцер кабінету розвідки (Japanese) . Cabinet Secretariat. Архів оригіналу за 22 березня 2011. Процитовано 27 лютого 2011.
  10. ↑ Top Intelligence Post Vacant (English) . Japan Security Watch. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  11. ↑ A Japanese Faces Spy Charges. The Moscow Times. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 17 січня 2008.
  12. ↑ Japan's Cabinet urges tighter controls amid Russian spy scandal. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 24 червня 2009.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Naicho