Neamblysomus julianae
| Neamblysomus julianae | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Тенрекоподібні (Afrosoricida) |
| Родина: | Златокротові (Chrysochloridae) |
| Рід: | Neamblysomus |
| Вид: | N. julianae
|
| Біноміальна назва | |
| Neamblysomus julianae (Meester, 1972)
| |
| |
| Ареал | |
| Синоніми | |
|
Amblysomus julianae | |
Neamblysomus julianae — златокріт, ендемік ПАР. Він занесений до списку видів, що перебувають під загрозою зникнення, через втрату середовища існування та обмежений ареал. Златокроти — стародавня група ссавців, які живуть переважно під землею. Епонім Джуліани — це Джуліана Містер, дружина південноафриканського зоолога, який дав назву цьому виду[2].
Вони мають блискучу золотисту шерсть із густого хутра та обтічний, безформний вигляд. У них немає видимих очей і вух; насправді вони сліпі — малі очі вкриті волохатою шкірою. Вуха малі й заховані в шерсті тварини. Златокріт Джуліани важить 21–75 г[3]. Златокріт Джуліани добре пристосований для риття. У тварин міцні загартовані носи та гладкі округлі тіла, а також великі передні кігті, які найкраще підходять для копання землі, і перетинчасті ноги, які допомагають виштовхувати ґрунт, коли вони пробираються крізь субстрат[4].
Златокроти Джуліани — це поодинокі тварини, які живуть просто під поверхнею ґрунту[5], уздовж вивітрених скелястих хребтів з кварциту або граніту. Він також поширений у добре зрошуваних садах. Народжується зазвичай двоє дитинчат, іноді одне. Златокроти харчуються безхребетними, такими як комахи, дощові черв'яки та равлики. Їхні дитинчата народжуються в укритій травою порожнині в землі. Златокроти зазвичай риють свої тунелі прямо під поверхнею землі. Основна активність годування припадає на пізній обід і вночі. Вони демонструють заціпеніння щодня вранці та рано вдень[3]. Цей тип кротів має дуже особливі вимоги до свого середовища існування, і йому, як правило, потрібні ділянки з хорошим деревним покривом разом із твердим зернистим/піщаним ґрунтом, який добре дренує. Оскільки для цього виду потрібні дуже особливі регіони існування, це сприяє великому розриву між популяціями та потребі в збереженні цього виду[6]. Златокрота Джуліани дуже важко знайти, оскільки він проводить більшу частину часу під землею, а їхні тунелі важко побачити, окрім кількох отворів, які вони створюють під час літніх дощових сезонів. Це ускладнює збір необхідної інформації про цей вид, і в даний час про златокрота Джуліани мало що відомо[5].
- ↑ Maree, S. (2015). Neamblysomus julianae. IUCN Red List of Threatened Species. 2015: e.T1089A21285354. doi:10.2305/IUCN.UK.2015-2.RLTS.T1089A21285354.en. Процитовано 19.11.2021.
- ↑ L. Meester (1972). A new golden mole from the Transvaal (Mammalia: Chrysochloridae). Annals of the Transvaal Museum. 28 (4): 35—46.
- ↑ а б Jonathan Kingdon; David Happold; Thomas Butynski; Michael Hoffmann; Meredith Happold; Jan Kalina (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 256—257. ISBN 978-1-4081-8996-2.
- ↑ Taylor, Elliot (2013). Neamblysomus julianae Juliana's golden mole. Animal Diversity Web.
- ↑ а б Jackson, C.R.; Setsaas, T. H.; Robertson, M. P.; Scantlebury, M.; Bennett, N.C. (2009). Insights into torpor and behavioural thermoregulation of the endangered Juliana's golden mole. Journal of Zoology. 278 (4): 299—307. doi:10.1111/j.1469-7998.2009.00575.x.
- ↑ Jackson, Craig R.; Setsaas, Trine Hay; Robertson, Mark P.; Bennett, Nigel C. (2008). Ecological variables governing habitat suitability and the distribution of the endangered Juliana's golden mole. African Zoology. 43 (2): 245—255. doi:10.3377/1562-7020-43.2.245. ISSN 1562-7020.
|