Перейти до вмісту

Norra stambanan

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Norra stambanan
Зображення
Країна  Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Обмеження швидкості 56 метр на секунду Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Statens Järnvägar Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 1866 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина колії європейська колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Початкова чи кінцева точка Ånged Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип електрифікації 15 кВ змінного струму електрифікаціяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер залізничної лінії 8 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт(швед.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Norra stambanan у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Norra stambanan — залізниця у Швеції, сполучає Євле і Сторвік[en] з Онге на півночі. Залізниця має довжину 268 км, електрифікована та одноколійна, за винятком дистанцій Мо гріндар — Голмсведен (21 км), Кілафорс — Болльнес (17 км) і Рамсьо — Ованшйо (53 км), де вона двоколійна.

Основні міста, через які прокладена залізниця: Євле, Сторвік, Окельбу, Юсдаль і Онге.

Історія

[ред. | ред. код]

Залізниця від Стокгольма до Норрланда була побудована у другій половині 19 століття . Перша черга: Стокгольм-Упсала, була завершена в 1866 році. Наступні черги будували через Крильбу (дистанція колії відкрита в 1873 році), Сторвік (1875), Окельбу (1876), Гольмсведен (1877), Болльнес (1878), Ярвсе (1879), Юсдаль (1880) і Онге (1881). [1]

Загалом на будівництво залізниці знадобилося близько 15 років.

Від Брекке залізницю будували далі на північ до Хосьо (1883), Рагунда (1884), Лонгселе (1886), Анундшо (1889), Вяннеса (1891), Гелльнеса (1892), Йорна (1893) і Будена (1894).[1]

Електрифікація «Norra stambanan» від Стокгольма до Онге була проведена в 1933-36 роках.[1]

Середня швидкість становить лише 95 км/годину, незважаючи на низку покращень, які були зроблені з моменту будівництва залізниці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Carlquist, Gunnar, red (1937). Svensk uppslagsbok. Bd 20. Malmö: Svensk Uppslagsbok AB. sid. 204

Література

[ред. | ред. код]
  • Hardin, Bertil (1981). Ett sekel järnväg i Ånge. Svenska järnvägsklubbens skriftserie, 0346-8658 ; 29. Stockholm: Sv. järnvägsklubben. Libris 7745492. ISBN 91-85098-29-9
  • Nilsson, Runo; Arvidsson, Bo (2004). Ånge: ett stationssamhälles utveckling. [Sverige: s.n.]. Libris 9768160
  • Samzelius, Hugo (1905). Stockholm-Narvik: världens nordligaste järnväg: vägledning för turister. Svenska turistföreningens vägvisare, 99-2212823-3 ; 22. Stockholm: Wahlström & Widstrand. Libris 2459294
  • «Stambanan genom Norrland. Storvik—Ånge». Statens järnvägar : 1856—1906. Del 2, Bana och byggnader. 1906. sid. 77-80. Libris 614583

Посилання

[ред. | ред. код]