Опунція
Опунція | |
---|---|
Opuntia echios.
Батьківщина цього виду — Галапагоські острови. Цей вид є одним з найбільших деревоподібних опунцій | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
Підродина: | Opuntioideae |
Триба: | Opuntieae |
Рід: | Опунція (Opuntia) Mill., 1754 |
Типовий вид | |
Opuntia vulgaris[1] | |
Види | |
250 видів (дивіться Список видів роду опунція) | |
Вікісховище: Opuntia |
Опу́нція (Opuntia) — великий рід кактусів, який об'єднує приблизно 300 видів.
Від півдня Канади через США, Мексику, посушливі райони Центральної і Південної Америки до південного краю американського континенту.
Опунції — це кактуси з плоскими соковитими членистими гілками. Відрізняються явно помітними редукованими листками, які завжди наявні на молодих пагонах, сукулентними стеблами та особливим типом шипів — глохідіями. Глохідії — це дрібні, тендітні колючки, дуже гострі і жорсткі, укриті пилчастими щербинами по всій довжині. Вони ростуть у великій кількості пучками навколо ареол. Потрапляючи в травний тракт тварин, глохідії спричинюють сильне подразнення, тим самим захищаючи рослини від поїдання. Незважаючи на значне розмаїття форм і розмірів, усі рослини цього роду мають дуже схожі за формою квітки і будовою насіння. Сходи мають явно виражені сім'ядолі. Стебла зазвичай мають явно виражену сегментну будову.
Збірний рід Opuntia включає декілька видів, які протягом багатьох років вважали самостійними видами.
Циліндропунція — низькорослі чагарникові або деревоподібні рослини, що гілкуються, з шилоподібними м'ясистими листовими подушками, які є сукулентними листками.
Аустроциліндропунція — рослини з циліндровими стеблами. Один з видів — Austrocylindropuntia subulata має сукулентні, до 12 см завдовжки, шилоподібні листки, що опадають під час сухого сезону.
Платіопунція — найбільше відповідають загальноприйнятим уявленням про опунції. Багато видів цього підроду декоративні навіть в неквітучому стані. На жаль, деякі з них швидко ростуть і набувають дуже великих розмірів, тому любителям доводиться стежити за тим, щоб вчасно взяти живці із старого екземпляра і виростити на заміну старим молоді рослини.
Рослини добре переносять пряме сонце, без притінення. Якщо в осінньо-зимовий період світлих днів було мало, то навесні, виставляючи рослину на відкрите повітря, до прямих сонячних променів його слід привчати поступово, щоб уникнути сонячного опіку.
У літній період утримують опунцію за температури 25-35°С. У період спокою тримають рослину в прохолодному сухому і світлому приміщенні, оптимальна температура залежить від місця походження виду. Морозостійкі види опунцій витримують мороз до −10 °C.
У весняно-літній період опунцію поливають рясно. Краще через піддон, щоб вода не потрапляла на стебла рослин. Поливати за дуже сильної спеки після п'ятої години вечора. В осінньо-зимовий період кактуси не поливають, вони перебувають у періоді спокою (температура має бути 5-10°С), виняток становлять молоді кактуси.
У період вегетації раз на місяць спеціальними добривами для кактусів, у період спокою не підгодовують, щоб уникнути небажаного росту. Слід пам'ятати, що в мінеральних добривах рівень азоту має бути меншим відносно інших елементів, оскільки надлишок азоту може спровокувати загнивання коренів.
З жовтня по лютий. Утримують при прохолодній температурі, поливають (рідко) лише молоді рослини.
Молоді пересаджують щорік (лише в тому разі, якщо в цьому є потреба), дорослі кожні 3-4 роки. Час пересадки — початок вегетаційного періоду. Перед пересадкою опунцій ґрунт у горщику має висохнути, їх пересаджують з сухого ґрунту так само в сухий. Полив після пересадки можна почати лише через 5-7 днів, на цей час кактус краще поставити в притінене місце.
Насінням і вкоріненням живців.
Опунції становлять інтерес для квітникарів не лише через різноманіття форм зростання, але і за цілковиту непередбачуваність розвитку, тому що пагони опунцій інколи з'являються там, де на них менше всього чекаєш. Важко відмовитися від спокуси і не урізноманітнити свою колекцію кактусів за допомогою таких дивних рослин, навіть попри те, що вони інколи зростають дуже швидко і дуже неприємно колються. Річ у тім, що у всіх опунцій є глохідії — крихітні щетини, загнуті кінчики яких можна розгледіти лише під мікроскопом. Вони неміцно сидять в опушених ареолах і впиваються в шкіру за найменшого дотику до них. Видаляти глохідії краще всього пінцетом або в мильному розчині.
На формування квіток у більшості високорослих опунцій у кімнатних умовах розраховувати не слід. Але якщо вони зростають у великих діжах, які влітку можна винести в сад, або ж ростуть у тепличному ґрунті, то на плоских бічних члениках часто з'являється безліч круглих простих квіток з короткими жовтими, помаранчевими або червоними (рідше білими) пелюстками. Під час появи бутонів не слід міняти положення рослин відносно світла, оскільки це може призвести до їх опадання.
Витягнуте, нехарактерної форми стебло: причиною цього може бути дуже тепла зимівля або нестача світла влітку.
Зморщений кінець стебла, внизу плями м'якої гнилизни: причиною може бути перезволоження ґрунту в похмуру або холодну погоду.
Відсутність приросту: причиною може бути недостатній полив літом або перезволоження ґрунту зимою. Також причиною може бути нестача живильних речовин.
Коркоподібні плями на поверхні стебла: причиною може бути ураження шкідниками, рана або переохолодження. Також причиною може бути недостатній полив літом.
М'які коричневі плями: причиною цього може бути стеблова гнилизна. Виріжте уражене місце, продезінфікуйте ґрунт. Покращте умови утримання.
Павутинним кліщем, щитівкою, білокрилкою, кактусовою вогнівкою.
Опунція — один з небагатьох кактусів, які придатні для вирощування у відкритому ґрунті в умовах клімату України. Важливо підібрати відповідні умови: розташування з південної сторони будівлі, у захищеному від північного вітру місці; укриття, якщо потрібно, легке (хвойні лапки). У жодному разі не поливати у холодну, несонячну погоду. Необхідно передбачити захист холодною сирою осінню і сльотавою зимою, краще всього спорудити який-небудь прозорий навіс.
Важливо підібрати також і види опунції, тому що далеко не всі вони зимостійкі. Можна спробувати ростити у відкритому ґрунті такі види:
На навчально-дослідну земельну ділянку Шосткинської міської станції юних натуралістів опунція потрапила у 2007 році — екземпляр сегмента Opuntia fragilis (фрагіліс) привезли з міста Ізмаїла Одеської області. Другий екземпляр опунції Opuntia polyacantha (поліаканта) привезли у 2009 році з міста Ялти АР Крим. Завезені рослини добре прижились на відведеній сонячній ділянці з піщаним ґрунтом. На другий рік обидві рослини дали приріст по 3-4 нових сегменти стебел. Перше цвітіння було зафіксовано на третьому році. Упродовж перших двох років кущики опунції восени накривали гілками ялини та сухим листям. У подальшому, після того як кущі опунції набули відповідних розмірів (20-25 см у діаметрі), укривати на зиму припинили. Рослини добре перезимовували (та навіть витримували тимчасове зниження температури до -30 °C), розвивались та квітували. У 2014 році в травні було проведено дослід з вкорінення 10 сегментів, які добре прижилися і дали приріст у перший рік росту. Тож зараз юні квітникарі станції юннатів мають свій власний посадковий матеріал зимостійких опунцій. Навесні 2016 року юннати запланували закласти дослід по насіннєвому розмноженню опунції з насіння, яке зібрали у вересні 2015 року.[3]
В НБС ім. М. Гришка, на території експозиції «Гірка декоративних сукулентів» зростає два види опунцій. Цвітіння відбувається кожного року: наприкінці червня — на початку липня. Вони непогано адаптувались до місцевих умов. Навесні значна частина рослин виглядає пожовклими, але потім вони відновлюються.
Опунції приносять велику користь людині: слугують їжею для індіанців, втамовують спрагу, використовуються як ліки, застосовуються як паливо, захищають житло від сильних вітрів тощо. У країнах Середземномор'я, на Канарських островах, у Південній Африці, в Австралії та Індії занесені туди колись опунції акліматизувалися, здичавіли і розселилися настільки широко і рясно, що стали помітним або навіть визначальним елементом природного ландшафту. Різні види опунцій значно різняться між собою зовні і розмірами: від маленьких повзучих рослин до чагарників, що гілкуються, і до величезних шестиметрових дерев.
- ↑ Opuntia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- ↑ Опунція … у відкритому ґрунті?(рос.)
- ↑ Опунція на півночі України: акліматизація та спосіб вирощування - Квітникарство. shostka-flora.in.ua. Процитовано 24 жовтня 2016.
- Opuntia на сайті «The Plant List» (англ.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 118 (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
- Бернардіно де Саагун, Куприенко С. А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С. А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.