Аустроциліндропунція
Аустроциліндропунція[2][3] (Austrocylindropuntia) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.
Назва походить від лат. auster — південний, грец. κύλινδρος (cylindros) — циліндр, валик і «opuntia» — від грецького міста Опунта, через який ці рослини (опунції) ввозилися до Європи.
Аустроціліндропунція родом з Південної Америки (Аргентина, Болівія, Еквадор, Перу), де виростає в горах і напівпустелях на висоті від 1 000 до 3 500 м над рівнем моря.
Аустроциліндропунція — один з декількох родів, що були виділені з великого роду опунція (Opuntia). У 1938 році Austrocylindropuntia був описаний Куртом Баккеберґом (нім. Kurt Backeberg) як самостійний рід, проте і тепер багато таксономістів роблять спроби віднести його як підрід до роду Opuntia. Баккеберґ включив до роду Аустроциліндропунція 20 видів катусів. За Андерсоном до роду входять 11 видів.
Стебла м'які, безреберні, в більшості деревоподібні, 0,1-6 м заввишки і 1,5-10 см в діаметрі в залежності від виду, з великим числом бічних пагонів. На молодому прирості з ареол з'являються рудиментарні м'ясисті і гострі листочки 2-10 см завдовжки, які з часом опадають, а на їх місці утворюються дуже гострі прямі колючки до 7 см завдовжки. У цьому випадку тканина, що розрослася в пазухах листків має форму своєрідних плоских горбків, що носять назву «подарій». Така будова характерна для аустроциліндропунцій, циліндропунцій і опунций. Квітки жовті, помаранчеві, рожеві, крайові, колесоподібні, до 7 см завдовжки і 1,5-4 см в діаметрі, рідко з'являються в оранжерейних умовах. Плоди зеленувато-жовті, 1,5-10 см завдовжки. Відрізняється від північноамериканського роду Циліндропунція (Cylindropuntia) відсутністю чохоликів на кінцях колючок.
8 видів роду Аустроциліндропунція входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:
- Austrocylindropuntia cylindrica, статус — близький до загрозливого
- Austrocylindropuntia floccosa, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia lagopus, статус — уразливий
- Austrocylindropuntia pachypus, статус — близький до загрозливого
- Austrocylindropuntia shaferi, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia subulata, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia verschaffeltii, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia vestita, статус — найменший ризик
Популярні і невибагливі в культурі закритих приміщень рослини. Для утворення красивих, добре розвинених пагонів їм необхідно багато сонячного світла, свіже повітря і регулярний полив в літній період. Зимівля при температурі 8-12 °С, майже суха. Склад землесуміші: листовий перегній — 40%, дернова земля — 30%, пісок і гравій — 30%. Легко розмножуються насінням і живцями. Багато видів використовуються як підщепи для кристатних форм опунцій і деяких видів тефрокактусів. У аустроціліндропунцій колекціонерами цінується її кристатна форма, що виникає, швидше за все, через уповільнення росту рослини. Використовується як одиночна рослина, так і в композиціях.
- ↑ Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989, p. 123-127 (англ.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- Austrocylindropuntia Backbg. — Аустроцилиндропунция / Український сайт про кактуси та кактусистів [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Floralworld.ru» — «Мир растений» [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004. — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
- Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989, p. 123 (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. (нім.)
- Haage W. — Kakteen von A bis Z. Leipzig. l979 (нім.)
- Harling, G. & B. Sparre, eds. 1973–. Flora of Ecuador. (F Ecuador) [= Opuntia L.]. (англ.)
- Hunt, D. R. & N. P. Taylor. 1990. The genera of Cactaceae: progress towards consensus. Bradleya 8:88. [= Opuntia L.]. (англ.)
- Stuppy, W. 2002. Seed characters and the generic classification of the Opuntioideae (Cactaceae). Succ. Pl. Res. 6:37, 43. (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/40023101 [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Desert-tropicals» [Архівовано 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «The Plant List» [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Cactiguide» [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
- Московський клуб любителів кактусів (рос.)
