Orca Browser
Зовнішній вигляд
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Avant Browser, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція із січня 2022. |
Тип | комп'ютерна програма |
---|---|
Розробник | Avant Force |
Перший випуск | 4 вересня 2008 |
Останнє оновлення | 1.2 build 6 (21 грудня 2009) |
Платформа | x86 |
Операційна система | Windows |
Стан розробки | Неактивний |
Ліцензія | Freeware |
Вебсайт | orcabrowser.com |
Orca Browser — безкоштовний веббраузер і RSS-агрегатор на рушію Gecko, що працював під управлінням Windows. Розробка Orca Browser була припинена, на офіційній сторінці розміщено повідомлення, де пропонують використовувати Avant Browser, як подібний браузер, але з кращим функціоналом.[1]
Orca Browser вперше з'явився у 2005 році під назвою Doctor Orca. На той час використовуваний рушій був таким самим, як Mozilla Firefox 2. Пізніше, через короткий час, його творці відмовились від проекту через деякі технічні проблеми.
15 липня 2009 року Avant випустила бета-версію Orca 1.2 та обновила її до рушія Gecko 1.9.1, набору версій Firefox 3.5.
- Процесор 300 МГц
- 128 МБ оперативної пам'яті
- Синхронізація закладок, стрічок новин, налаштувань і паролів за допомогою Avant Online Storage.
- Власний менеджер форм і паролів.
- Підтримка розширень Firefox.
- Блокування реклами і спливаючих вікон.
- Відновлення вікон після аварійного завершення роботи програми.
- Видалення інформації про відвідані сайти.
- Менеджер проксі-серверів.
- Відносно складний інтерфейс із великою кількістю кнопок.
- Неповна підтримка розширень Firefox.
- Використання тем оформлення, несумісних із Firefox.
- ↑ Orca Browser: Home. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 8 жовтня 2020.
- Офіційний сайт [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Огляд на сайті журналу «Домашний ПК»
- Юрий Меркулов. (4 сентября 2006). Orca Browser — обзор браузера. iXBT. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 16 червня 2011.
- Юрий Меркулов. (27 октября 2005). Браузер для орков. Компьютерра. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 16 червня 2011.