Palaeotherium
Palaeotherium Період існування: ранній до середнього еоцен
| |
---|---|
![]() | |
скелет P. magnum | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
Родина: | †Palaeotheriidae |
Рід: | †Palaeotherium Cuvier, 1804 |
Види | |
| |
![]() |


Palaeotherium — це вимерлий рід непарнопалих, відомий із середнього еоцену до раннього олігоцену Європи. Вперше описаний французьким натуралістом Жоржем Кюв’є в 1804 році, Palaeotherium був одним з перших описаних ссавців палеогену.
Скам'янілості Palaeotherium були знайдені по всій Європі в шарах середнього еоцену-раннього олігоцену у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії та Греції[1][2].
У 2010 році повторна оцінка перистодактильного посткраніального матеріалу, зібраного в середині 19 століття з Балука Кеуї у Фракії, показала, що кістки належать палеотерянам. Кістки були віднесені до Palaeotherium sp., cf. P. Magnum. Відкриття скам'янілостей Palaeotherium у Балук Кеуї є найсхіднішим джерелом роду та значно розширює відомий біогеографічний ареал Palaeotherium, який раніше вважався обмеженим Західною Європою[2].
- ↑ Fossilworks: Palaeotherium. fossilworks.org. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ а б Métais, Grégoire; Sen, Sevket (1 червня 2017). First occurrence of Palaeotheriidae (Perissodactyla) from the late–middle Eocene of eastern Thrace (Greece). Comptes Rendus Palevol. 16 (4): 382—396. doi:10.1016/j.crpv.2017.01.001. ISSN 1631-0683.