Paratuposa placentis

Paratuposa placentis — вид жуків родини перокрилок (Ptiliidae). Один з найменших видів жуків.

Поширення

Виявлений в Новій Гвінеї та у В'єтнамі.

Опис

Жук завдовжки 0,39 мм, завширшки 0,13 мм. Тіло вузьке, циліндричне. Антени 11-членикові; двочленикова булава дорівнює довжині інших члеників джгутика; третій сегмент циліндричний, 4-й субциліндричний, 6-й майже сферичний; сьомий, восьмий та дев'ятий сегменти поперечні. Пронотум і скутеллюм опуклі. Основне забарвлення тіла коричневе; очі чорні; вусики та черевце жовті.

P. placentis — один із найдрібніших непаразитичних видів комах із довжиною тіла близько 395±21 мкм. Цей розмір подібний до розміру деяких одноклітинних протистів, таких як амеба звичайна (Amoeba proteus). Вага тіла P. placentis становить 2,43±0,19 мкг. Щетиннисте крило складається з черешка, вузької крильової пластинки і бахроми з щетинок (щетинок), покритих вторинними виростами. Довжина крила 493±18 мкм, щетинки займають 95 % аеродинамічно ефективної площі крила. Імовірно, як і близькі види, живе у трутових грибах (Agaricomycetes) .

Жуки мають незвичайний і ефективний механізм польоту. Він багато в чому схожий на плавання: спочатку задні перисті крила здійснюють гребні рухи по траєкторії у вигляді широкої вісімки, а потім схлопуються і приходять у початкову позицію чергового помаху. Жорсткі надкрила грають роль інерційного гальма, працюють як стабілізатор та компенсують обертання тіла. Це дозволяє Paratuposa placentis розвивати більше прискорення, ніж у більших жуків. У результаті вони долають набагато більшу відносно їхніх розмірів відстань, ніж усі досліджені тварини. Завдяки таким особливостям вони не тільки зберігають стійкість, але й розганяються до десятків сантиметрів за секунду. Їхні показник (до 540 довжин тіла на секунду у P. placentis і до 957 у Acrotrichis sericans) на порядок перевершують показники гоночного автомобіля «Формули 1» (16-18 довжин автомобіля на секунду) та гепарда (до 20) .

Таксономія

Paratuposa placentis був вперше описаний в 1931 австралійським ентомологом Седриком Діном за типовими матеріалами з Папуа. Таксон виділений в окремий монотиповий рід Paratuposa у складі триби Nanosellini (Ptiliidae).

Література

• Farisenkov S. E., Lapina N. A., Petrov P. N., Polilov A. A. Extraordinary flight performance of the smallest beetles // Proceedings of the National Academy of Sciences : журнал. — 2020. — Vol. 117 (29 January). — P. 24643–24645.
• Hall W. E. Generic Revision of the Tribe Nanosellini (Coleoptera: Ptiliidae: Ptiliinae) // Transaction of the American Entomologival Society : журнал. — 1999. — Vol. 125, no. 1–2 (29 January). — P. 36–126. — ISSN 0002-8320.
• Polilov A. A. Small is beautiful: features of the smallest insects and limits to miniaturization // Annual Review of Entomology : журнал. — 2015. — Vol. 60 (29 January). — P. 103–121. — ISSN 0066-4170.
• Polilov A. A., Reshetnikova, N. I., Petrov, P. N. & Farisenkov, S. E. Wing morphology in featherwing beetles (Coleoptera: Ptiliidae): Features associated with miniaturization and functional scaling analysis // Arthropod Struct. Dev. : журнал. — 2019. — Vol. 48 (29 January). — P. 56–70.
• Kolomenskiy D. et al. Aerodynamic performance of a bristled wing of a very small insect // Exp. Fluids : журнал. — 2020. — Vol. 61, no. 194 (29 January).

Посилання

• Flying in miniature: Secrets of the featherwing beetle (англ.). Eol.org. Процитовано 21 января 2022.
• tribus Nanosellini Barber, 1924 (англ.). Biolib.cz. Процитовано 21 января 2022.
• Paratuposa placentis (англ.). Eol.org. Процитовано 21 января 2022.