Жаба чорнопляма
| Жаба чорнопляма | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жаба чорнопляма
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pelophylax nigromaculatus Hallowell, 1861 | ||||||||||||||||||||||
 Поширення чорноплямої жаби | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Rana nigromaculata Hoplobatrachus reinhardtii Hoplobatrachus davidi | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Жаба чорнопляма (Pelophylax nigromaculatus) — вид земноводних з роду Зелена жаба родини Жаб'ячі.
Максимальна довжина дорівнює 9,7 см. Спина між добре вираженими спинно-бічними складками вкрита тонкими короткими поздовжніми шкірними реберцями. Задні кінцівки (гомілки) трохи укорочені. Внутрішній п'ятковий горб високий, напівкруглий, з гострим краєм, як у ставкової жаби. Самці наділені парними зовнішніми бічними резонаторами. На першому пальці у них розвивається темно—сірий шлюбний мозоль.
Зверху зеленого, сіро—оливкового або коричневого кольору різних відтінків з численними великими темними плямами і світлою (від білої до зеленуватої) смугою уздовж середини спини. Спинно-бічні складки світлого, іноді бронзового відтінку або зеленуваті. Знизу білого кольору. У частини особин горло плямисте. Самиці пофарбовані більш контрастно, ніж самці.
Полюбляє рівнинну частину в зоні широколистяних і кедрово-широколистяних лісів, в лісостепових і степових місцинах. Тісно пов'язана з водоймами, від яких далеко не йде, найчастіше тримається біля берега на відстані 2—3 м. Зустрічається в різноманітних водоймах зі стоячою водою, у великих калюжах, ставках, канавах, озерах, старицях річок. Часто трапляється в долинних і заплавних водоймах, як лісових (але не в глибині масиву), так й відкритих, а також у водоймах серед чагарнику. Досить звичайна на заливних заплавних і рівнинних луках з густою високою травою, зокрема на морському узбережжі. Скрізь віддає перевагу ділянкам з водною рослинністю.
Активність цілодобова — рухлива вдень і вночі, особливо в затінених місцях та густій траві. У спеку може ховатися і проявляти активність переважно у нічний час (особливо на сухих відкритих ділянках). Здатна зариватися у пухкий ґрунт, використовуючи великі п'яткові горби.
Полює на суходолі. Харчується комахами, здебільшого жуками, гусіню метеликів, прямокрилими, двокрилими, перетинчастокрилими.
На зимівлю йде у середині вересня — на початку жовтня. Зимує у воді на глибині до 2 м під шаром мулу. Найчастіше вибирає великі стоячі водойми з великим шаром мулу, рідше проточні. Міграції сеголеток до місць зимівлі відзначені наприкінці вересня при температурі повітря вдень близько 12—15°С. Навесні пробуджується у травні. Через 2—3 діб починаються концерти самців.
Статева зрілість настає у віці 2 років при довжині тіла 5,2—6 см. Період розмноження припадає на другу половину травня — першу половину червня. Парування відбувається найчастіше на мілководді (на глибині 25—30 см). Самиця відкладає 1100—3700 ікринок з діаметром яйцеклітини 1,5—2,2 мм. Кладки ікри зазвичай розташовуються неглибоко (5—10 см).
Ембріональний розвиток триває близько 3 діб, при похолоданні 5—6 діб. Метаморфоз настає через 80 діб після відкладання ікри, зазвичай на початку серпня. Пуголовки завдовжки 7 см (з хвостом). На ротовом диску зубчики утворюють 3 рядки вище і нижче дзьоба. Сеголетки з'являються на початку серпня при довжині тіла близько 2,5 см.
Мешкає на Корейському півострові, в Японії (крім Хоккайдо), Китаї (крім північного заходу, Тибету і самого півдня країни), північна межа проходить по річці Амур в Хабаровському краї, у Приморському краї населяє рівнинну частину басейну р. Уссурі (Російська Федерація).
- Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.