Peromyscus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Peromyscus
Період існування: пізній міоцен – сучасність
Peromyscus maniculatus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Хом'якові (Cricetidae)
Підродина: Neotominae
Триба: Reithrodontomyini
Рід: Peromyscus
Gloger, 1841
Вікісховище: Peromyscus

Peromyscus — рід гризунів, які належать до родини Хом'якові (Cricetidae) і живуть у Північній та Центральній Америках.

Досягають довжини голови й тіла від 7 до 17 сантиметрів, хвіст від 4 до 21 сантиметрів. Вага коливається від 15 грам в деяких видів до 110 грамів. Хутро, як правило, золотисто-жовте, сіре або коричневе зверху, низ білий. Тим не менш, є види, які майже повністю білі або майже чорні. Вуха великі й покриті тонкими волосками, хвіст волохатий і часто закінчується пензликом.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширення простягається від південної Аляски через Канаду, прилеглі території Сполучених Штатів і Мексики до Панами. Вони зустрічаються в найрізноманітніших місцях проживання, від гірських районів через ліси й луки до пустель.

Життя

[ред. | ред. код]

Часто зустрічаються у великій кількості особин. Ведуть в першу чергу нічний спосіб життя. Як місця відпочинку деякі види роблять гнізда з трави та інших рослинних матеріалів, інші види використовують щілини й інших укриття. Багато видів соціальні й живуть в сім'ях або інших дрібних групах. Їх раціон складається з насіння, горіхів, фруктів, комах та інших безхребетних і падла.

Відтворення

[ред. | ред. код]

Якщо клімат не дуже холодний або дуже жаркий, відтворення може здійснюватися протягом усього року. Після приблизно 21—27-денного періоду вагітності, самиця народжує в середньому 3.4 (від 1 до 9) дитинчат. Маля відкриває очі за 2 тижні, годування молоком триває від трьох до чотирьох тижнів. Статева зрілість настає від 30 до 50 днів. Це дуже родючі тварини в лабораторії, самиця дає 14 приплодів на рік.

Більшість тварин у дикій природі не живуть і 2-х років, в неволі живе більше 8 років. Тварин легко вирощувати, тому їх часто використовувати в експериментах на тваринах.

  1. Peromyscus arcticus (Mearns, 1890)
  2. Peromyscus attwateri J. A. Allen, 1895
  3. Peromyscus aztecus (Saussure, 1860)
  4. Peromyscus bakeri Álvarez-Castañeda, Lorenzo, Segura-Trujillo, & Pérez-Consuegra, 2019
  5. Peromyscus boylii (Baird, 1855)
  6. Peromyscus bullatus Osgood, 1904
  7. Peromyscus californicus (Gambel, 1848)
  8. Peromyscus caniceps Burt, 1932
  9. Peromyscus carletoni R. D. Bradley, Ordóñez-Garza, Sotero-Caio, Huynh, Kilpatrick, Iñiguez-Dávalos, & Schmidly, 2014
  10. Peromyscus carolpattonae Álvarez-Castañeda, Lorenzo, Segura-Trujillo, & Pérez-Consuegra, 2019
  11. Peromyscus crinitus (Merriam, 1891)
  12. Peromyscus dickeyi Burt, 1932
  13. Peromyscus difficilis (J. A. Allen, 1891)
  14. Peromyscus eremicus (Baird, 1858)
  15. Peromyscus eva Thomas, 1898
  16. Peromyscus furvus J. A. Allen and Chapman, 1897
  17. Peromyscus gambelii (S. F. Baird, 1858)
  18. Peromyscus gardneri Lorenzo, Álvarez-Castañeda, Pérez-Consuegra, & Patton, 2016
  19. Peromyscus gossypinus (LeConte, 1853)
  20. Peromyscus grandis Goodwin, 1932
  21. Peromyscus gratus Merriam, 1898
  22. Peromyscus guardia Townsend, 1912
  23. Peromyscus guatemalensis Merriam, 1898
  24. Peromyscus gymnotis Thomas, 1894
  25. Peromyscus hooperi Lee and Schmidly, 1977
  26. Peromyscus interparietalis Burt, 1932
  27. Peromyscus keeni Merriam, 1897
  28. Peromyscus kilpatricki R. D. Bradley, Ordóñez-Garza, Ceballos, Rogers, & Schmidly, 2017
  29. Peromyscus labecula D. G. Elliot, 1903
  30. Peromyscus laceianus V. O. Bailey, 1906
  31. Peromyscus latirostris Dalquest, 1950
  32. Peromyscus leucopus (Rafinesque, 1818)
  33. Peromyscus levipes Merriam, 1898
  34. Peromyscus madrensis Merriam, 1898
  35. Peromyscus maniculatus (Wagner, 1845)
  36. Peromyscus mayensis Carleton and Huckaby, 1975
  37. Peromyscus megalops Merriam, 1898
  38. Peromyscus mekisturus Merriam, 1898
  39. Peromyscus melanocarpus Osgood, 1904
  40. Peromyscus melanophrys (Coues, 1874)
  41. Peromyscus melanotis J. A. Allen and Chapman, 1897
  42. Peromyscus melanurus Osgood, 1909
  43. Peromyscus merriami Mearns, 1896
  44. Peromyscus mexicanus (Saussure, 1860)
  45. Peromyscus nasutus (J. A. Allen, 1891)
  46. Peromyscus nicaraguae J. A. Allen, 1908
  47. Peromyscus nudipes (J. A. Allen, 1891)
  48. Peromyscus ochraventer Baker, 1951
  49. Peromyscus oreas Bangs, 1898
  50. Peromyscus pectoralis Osgood, 1904
  51. Peromyscus pembertoni Burt, 1932
  52. Peromyscus perfulvus Osgood, 1945
  53. Peromyscus polionotus (Wagner, 1843)
  54. Peromyscus polius Osgood, 1904
  55. Peromyscus pseudocrinitus Burt, 1932
  56. Peromyscus salvadorensis Dickey, 1928
  57. Peromyscus sejugis Burt, 1932
  58. Peromyscus simulus Osgood, 1904
  59. Peromyscus sitkensis Merriam, 1897
  60. Peromyscus slevini Mailliard, 1924
  61. Peromyscus sonoriensis (Le Conte, 1853)
  62. Peromyscus spicilegus J. A. Allen, 1897
  63. Peromyscus stephani Townsend, 1912
  64. Peromyscus stirtoni Dickey, 1928
  65. Peromyscus totontepecus Merriam, 1898
  66. Peromyscus tropicalis G. G. Goodwin, 1932
  67. Peromyscus truei (Shufeldt, 1885)
  68. Peromyscus winkelmanni Carleton, 1977
  69. Peromyscus yucatanicus J. A. Allen and Chapman, 1897
  70. Peromyscus zarhynchus Merriam, 1898

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore. 1999
  • Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder: Mammal Species of the World. A taxonomic and geographic Reference. Johns Hopkins University Press, Baltimore. 2005