Petaurista nobilis
| Petaurista nobilis | |
|---|---|
2.jpg)
| |
| У Сіккімі, Індія | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Petaurista |
| Вид: | P. nobilis
|
| Біноміальна назва | |
| Petaurista nobilis (J. E. Gray, 1842)
| |
| |
| Ареал (червоним) | |
Petaurista nobilis є видом гризунів родини Sciuridae. Цей вид мешкає в гімалайських лісах і є однією з найбільших летяг. Як і інші летяги, вона веде переважно нічний спосіб життя і здатна ковзати (а не літати, як кажан) на великі відстані між деревами, розправляючи патагіум, шкіру між кінцівками[2][3].
Ця летяга досягає довжини голови й тулуба від 41 до 49 сантиметрів і довжини хвоста від 46 до 52 сантиметрів. Вага близько 2,7 кг. Це робить її однією з найбільших летяг і вивірок[4]. Колір спини світлий і блискучий каштановий з малюнком жовтувато-коричневих ділянок, викликаних відповідними кінчиками волосся. Живіт, плечі та центр голови світло-рудувато-коричневі, а по верхній частині спини проходить червоно-коричнева смуга[4]. Підвид P. n. singhei, який живе в основному в Бутані, характеризується шерстистим хутром, частково від оранжевого до коричневого, з темною плямою на спині та плечах[4].
Країни проживання: Бутан, Індія, Непал. Мешкає на висотах від 1500 до 3000 метрів над рівнем моря. Зустрічається в тропічних і субтропічних гірських, гірських соснових і рододендронових лісах[1].
Це деревний і сутінковий/нічний вид. Час генерації оцінюється приблизно в сім — вісім років[1]. Харчується переважно частинами рослин. Немає даних про репродуктивну поведінку та час розмноження[4].
- ↑ а б в Molur, S. (2016). Petaurista nobilis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16722A22271710. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T16722A22271710.en. Процитовано 13.11.2021.
- ↑ Jackson, S.M. (2012). Gliding Mammals of the World. CSIRO Publishing. с. 112—135. ISBN 9780643092600.
- ↑ Thorington, R. W. Jr.; Koprowski, J.L.; Steele, M.A.; Whatton, J.F. (2012). Squirrels of the World. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 116. ISBN 978-1-4214-0469-1.
- ↑ а б в г Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; P. 116. ISBN 978-1-4214-0469-1