Petinomys fuscocapillus
| Petinomys fuscocapillus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Petinomys |
| Вид: | P. fuscocapillus
|
| Біноміальна назва | |
| Petinomys fuscocapillus (Jerdon, 1847)
| |
| Синоніми | |
|
Sciuropterus layardi Kelaart, 1850 | |
Petinomys fuscocapillus — це вивірка-летяга, поширена в Шрі-Ланці та Західних Гатах Південної Індії. Траванкорські вивірки-летяги вважалися вимерлими, але були знову відкриті в 1989 році після 100-річної перерви в Кералі. Вид знову відкрили на Шрі-Ланці через 78 років. Повідомлялося про тварин лише у вологих і проміжних зонах острова, їх було кілька помічених у лісовому заповіднику Сінгараджа.
Довжина голови й тіла траванкорської білки-летяги становить від 32 до 34 сантиметрів, а довжина хвоста — від 25 до 29 сантиметрів. Вага близько 700 грам[2]. Колір спини та голови від рудого до коричневого або темно-коричневого, живіт, а також підборіддя та щоки червонувато-білі[2].
Як і всі карликові вивірки-летяги, вона має волохату ковзну мембрану, яка з'єднує зап'ястя та щиколотки та розширена складкою шкіри між задніми лапами та основою хвоста. Ковзаюча шкіра м'язиста й укріплена на краю; її можна відповідно натягувати та розслабляти, щоб контролювати напрямок ковзання.
Траванкорська вивірка-летяга зустрічається в лісових районах, особливо на великих висотах, і відома в різних місцях існування та типах лісів, таких як листяні ліси, змішані ліси та вічнозелені ліси. Рідше він також спостерігається в плантаціях поблизу лісових масивів, а також може траплятися поблизу населених пунктів[2].
Даних про спосіб життя білки-летяги мало. Його спосіб життя відповідає способу життя інших білок-летяг; Він живе як одиночна істота, що мешкає на деревах, на висоті від 15 до 20 метрів і веде переважно нічний спосіб життя. Харчується рослинами, іноді на сусідніх плантаціях[2][1]. Будує гнізда в дуплах дерев і більшу частину часу проводить в пологах лісу. У Західних Гатах цей вид живе разом з індійською гігантською вивіркою-летягою (Petaurista philippensis) і є відносно рідкісним[1].
- ↑ а б в Kennerley, R. (2016). Petinomys fuscocapillus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16734A22241374. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T16734A22241374.en. Процитовано 12.11.2021.
- ↑ а б в г Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; P. 123—124. ISBN 978-1-4214-0469-1