Phenacodus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Phenacodus
Період існування: 59.2–47.8
скелет P. primaevus, Американський музей природної історії
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнопалі (Perissodactyla) ?
Родина: Phenacodontidae
Підродина: Phenacodontinae
Рід: Phenacodus
Cope, 1873
Види[1]
Синоніми

Trispondylus Cope, 1884

Вікісховище: Phenacodus
Реконструйована тварина в порівнянні з людиною

Phenacodus — вимерлий рід ссавців з пізнього палеоцену до середнього еоцену, приблизно 55 мільйонів років тому. Це одне з найдавніших і найпримітивніших парнокопитних, яке є типовим представником родини Phenacodontidae та ряду Perissodactyla.

Типовий Phenacodus primaevus був відносно невеликим унгулятом близько 1.5 м завдовжки та вагою до 56 кг, невеликої статури, з прямими кінцівками, кожна з яких закінчувалася п'ятьма повними пальцями, і ходив пальцеподібно, як у сучасного коня[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Thewissen, J. G. M. (1990). Evolution of Paleocene and Eocene Phenacodontidae. University of Michigan Papers on Paleontology. 29: 1—107.
  2. T.S. Kemps (2005) The origin and evolution of mammals p.237
  3. Jerison, Harry J (December 2007). What Fossils Tell Us about the Evolution of the Neocortex (PDF). Evolution of Nervous Systems: 1—12. doi:10.1016/B0-12-370878-8/00065-3. ISBN 9780123708786.