Потрост кубинський
| Потрост кубинський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phonipara canora (Gmelin, 1789)[3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxia canora Loxigilla canora Euetheia canora Tiaris canorus Tiaris canora | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Потро́ст кубинський[4] (Phonipara canora) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[5]. Ендемік Куби. Це єдиний представник монотипового роду Кубинський потрост (Phonipara). Раніше кубанського потроста відносили до роду Потрост (Tiaris), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень, він був переведений до відновленого роду Phonipara[6][7].
Довжина птаха становить 10-11 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла оливково-зелена, тім'я сіре, на обличчі чорна "маска", окаймлена широким жовтим "коміром", який іде від лоба до грудей. На грудях велика чорна пляма, живіт бурувато-сірий. Очі темно-карі, дзьоб чорний, лапи чорні. У самиць "комір" менший, забарвлення загалом менш яскраве, тьмяно-жовте, "маска" і пляма на грудях мають сірувате забарвлення, лапи світло-червонувато-коричневі. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однаще ще більш тьмяне.
Кубинські потрости мешкають на Кубі, а також були інтродуковані на Багами та на острови Теркс і Кайкос. Вони живуть у вологих тропічних лісах і на узліссях, в сухих і вологих чагарникових заростях та на полях. Зустрічаються невеликими сімейними зграйками. Живляться насінням, дрібними плодами і комахами. Розмножуються протягом всього року, утворюють тісні моногамні зв'язки, під час гніздування демонструють територіальну поведінку. Гніздо відносно велике, кулеподібне з бічним входом, робиться з сухої трави. рослинних волокон і корінців, всередини встелюється м'яким рослинним матеріалом. В кладці 2-3 білуватих, з легким блакитнувато-зеленим відтінком яйця, розмірно 16×12 см, поцяткованих коричневими і пурпуровими плямками.
- ↑ BirdLife International (2016). Phonipara canora.
- ↑ Bonaparte, Charles Lucien (1850). Zoologie. Sur plusieurs genres nouveaux de Passereaux. Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences. 31: 423–424 [424].
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1789). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 2 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 858.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 квітня 2022.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
- ↑ Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
- García, F. (1987). Las Aves de Cuba. Especies endémicas. Subespecies endémicas. Tomos I y II. Editorial Gente Nueva, La Habana. 207 pp.
- Garrido, O.H. & Kirkconnell, A. (2000). Birds of Cuba. Helm Field Guides, Londres. 253 pp.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |