Pilosella bauhini
Pilosella bauhini | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Pilosella bauhinii (Schult.) Arv.-Touv., 1880 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Hieracium bauhini Schult. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Pilosella bauhinii (нечуйвітер дивовижний як Hieracium thaumasium[1], нечуйвітер клейкий як Hieracium viscidulum[2], нечуйвітер напівпарасолькоцвітий як Hieracium cymanthum[3], нечуйвітер рівновершинний як Hieracium fastigiatum[4], нечуйвітер Ройовського як Hieracium rojowskii[5], нечуйвітер складчастий як Hieracium plicatulum[6], нечуйвітер темноприквітковий як Hieracium obscuribracteum[7], нечуйвітер найшорсткіший як Hieracium hispidissimum[8]) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й західній Азії.
Багаторічні від сірих до сіро-зелених рослини з наземною розеткою листя. Стебло пряме, завдовжки 30–70 см, поздовжньо бороздчасте, голе або з спорадичними або розсипаними жорсткими волосками, рідко із зоряними або залозистими волосками. Листки цілокраї, голі або на краю й ззаду на середній жилці з більш жорсткими довгими волосками, рідше на звороті з рідкісними зірчастими волосками. Стеблових листків 2–4. Наземних розеткових листків 4–10, черешкові, зовнішні (з попереднього року) обернено-ланцетні, з округлою верхівкою, внутрішні 6.5–15(20) × 0.6–1.1(1.5) см, вузько довгасті еліптичні до довгасто-обернено-ланцетних, загострені на верхівці. Кошик 10–35(50), стебла кошика з від рідкісних до численних чорними стебловими залозами, від рідкісних до густих зірчастих волосся, іноді з більш жорсткими поодинокими волосками. Приквітки 5–8 мм завдовжки. Квітки ланцетні, язички завдовжки до 9 мм, жовті, з жовтими стовпчиками. Сім'янка довжиною 1.7–2.0 мм, коричнево-чорна[9]
Поширений у Європі й західній Азії (Албанія, Австрія, Естонія, Литва, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Московія, Чехія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Греція (у т. ч. Східно-Егейські острови), Угорщина, Італія, Ліван, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Північний Кавказ, Польща, Румунія, Швеція, Швейцарія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Туреччина (у т. ч. європейська), Україна (у т. ч. Крим), Боснія-Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, Македонія, Словенія, Сербія)[10][11].
В Україні вид росте на узліссях світлих лісів, краях боліт, луках, кам'янистих схилах, пісках, у відкритих місцях — у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Поліссі, Лісостепу, Криму[12].
- ↑ Hieracium thaumasium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium viscidulum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium cymanthum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium fastigiatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium rojowskii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium plicatulum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium obscuribracteum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Hieracium hispidissimum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Jan Prančl (2010). Hieracium bauhini. botany.cz. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 04.04.2020. (чеськ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 04.04.2020. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 04.04.2020. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 381.
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |