Pinus maximinoi
| Pinus maximinoi | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Сосна (Pinus) |
| Підрід: | P. subg. Pinus |
| Секція: | P. sect. Trifoliae |
| Підсекція: | P. subsect. Ponderosae |
| Вид: | P. maximinoi
|
| Біноміальна назва | |
| Pinus maximinoi | |
| |
| Синоніми | |
| |
Pinus maximinoi[2] (сосна Максимін[3]) — вид роду сосна родини соснових.
Це дерево до 20—35(50) м заввишки і до 100 + см діам. на рівні грудей. Стовбур прямий, круглий. Гілки горизонтальні, часто кільчасті, що розвиваються у відкриті пірамідальній формі. Кора гладка, сіро-коричнева, пізніше стає грубою і глибоко тріщинуватою. Гілочки довгі, тонкі, гнучкі та злегка пониклі. Листя зберігається 2—2,5 роки, зібране в пучках по 5 (рідко 4 або 6), дуже тонкі, пониклі, 20—35 см завдовжки, 0,6—1,1 мм шириною, ясно-зелені. Шишки в групах по 3—4, світло-коричневі, в перший рік, з терміном погашення в два роки. Червоно-коричневі, (4)5–10(12) × 4–8 см у відкритому стані. Шишка зріла взимку, вона заповнена насінням і незабаром падає. Насіннєвих лусок (100)120—160, тонкі, гнучкі; Апофіз плоский. Насіння темно-коричневе, 4–6 × 3–4 мм, крила бліді жовто-коричневі, 16–20 × 4–8 мм. Сім'ядолей 6—8.
Країни зростання: Мексика: Сіналоа, Халіско, Мічоакан, Мехіко, Ідальго, Тласкала, Пуебла, Веракрус, Герреро, Оахака і Чіапас, Гватемала, Гондурас, Сальвадор і Нікарагуа. Не значна кількість зростає також в Панамі.[4]
Зростає на висотах з 1500—2400 метрів.
- ↑ www.conifers.org. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ Фотографії на сайті (eol.org) «Pinus maximinoi». Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Карта поширення. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 27 серпня 2012.
- Conifer Specialist Group 1998. Pinus maximinoi. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.1. [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Pinus maximinoi H.E. Moore 1966 (www.conifers.org) [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Хвойні бази даних, липень 2011 (www.catalogueoflife.org)
- Pinus maximinoi, Thinleaf Pine (eol.org) [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Conservation Efforts for Pinus maximinoi in Mesoamerica and Its Potential as a Hybrid with Pinus taeda in South America [Архівовано 19 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ISAZA, NHORA.Flower Promotion in Pinus maximinoi and Pinus tecunumanii in a Tropical Environment, and Artificial Screening of High-Elevation P. tecunumanii for Resistance to Fusarium circinatum. (Under the direction of Drs. Gary R. Hodge and William S. Dvorak.) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
