Polacanthinae
| Polacanthinae Час існування: пізня юра - пізня крейда 130–125 млн р. т. | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||
| Синоніми[1] | ||||||||||||||||||
| * Polacanthidae Jaekel, 1910 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Polacanthinae — підродина анкілозаврів-нодозаврид. Існували від пізньої юри до ранньої крейди Європи та, можливо, Північної Америки та Азії. Групу визначають як кладу, ближчу до Polacanthus foxii, ніж до Nodosaurus textilis. Здається, вони вимерли приблизно в той самий час, коли між Азією та Північною Америкою відкрився сухопутний міст.
Полаканти були дещо легше броньовані, ніж розвиненіші анкілозавриди та нодозаврини. Їхні шипи складалися з тонкої, компактної кістки з меншою кількістю зміцнювального колагену, ніж у важкоброньованих нодозаврів. Відносна крихкість полакантової броні дозволяє припустити, що вона, можливо, слугувала не стільки для захисту, скільки для демонстрації[2].
Родина Polacanthidae була названа Ернстом Якелем у 1910 році для позначення групи анкілозаврів, яка, на його думку, була проміжною між анкілозаврами та нодозаврами. Ця група ігнорувалася більшістю дослідників до кінця 1990-х років, коли вона була використана як підродина (Polacanthinae) Кірклендом у його філогенічному аналізі 1998 року, який показав, що Polacanthus, Gastonia і Mymoorapelta були тісно пов'язані з родиною Ankylosauridae. Додатково він відніс до цієї підродини гоплітозавра і гілеозавра, хоча вони були надто неповними, щоб їх можна було аналізувати[3]. Кеннет Карпентер повернув назву Polacanthidae для подібної групи, яка, на його думку, була ближчою до анкілозаврів, ніж до нодозаврів. Карпентер став першим, хто визначив Polacanthidae як усіх динозаврів, які ближчі до гастонії, ніж до едмонтонії або евоплоцефала[4].
Більшість наступних досліджень відносили полакантів до примітивних анкілозаврів, хоча здебільшого без будь-яких ретельних досліджень, які б підтверджували цю ідею. Перше комплексне дослідження «полакантних» взаємовідносин, опубліковане у 2011 році, показало, що вони є або неприродним групуванням примітивних нодозаврів, або повноцінною підродиною в основі Nodosauridae[5].
Формулюючи формальне визначення Polacanthinae згідно з вимогами PhyloCode, Мадзія з колегами обрали для аналізу роботу Янга та ін. (2013) як першоджерело для Polacanthinae, доповнивши її аналогічними результатами Кіркланда (1998), Томпсона та ін. (2012), Арбор та ін. (2016), Рів'єри-Сільви та ін. (2018) і Ченга та ін. (2018)[6][7][8][3][5][9][10].
| Nodosauridae |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Madzia, D.; Arbour, V.M.; Boyd, C.A.; Farke, A.A.; Cruzado-Caballero, P.; Evans, D.C. (2021). The phylogenetic nomenclature of ornithischian dinosaurs. PeerJ. 9: e12362. doi:10.7717/peerj.12362.
- ↑ Hayashi, Shoji; Carpenter, Kenneth; Scheyer, Torsten M.; Watabe, Mahito; Suzuki, Daisuke (2010-06). Function and Evolution of Ankylosaur Dermal Armor. Acta Palaeontologica Polonica (англ.). Т. 55, № 2. с. 213—228. doi:10.4202/app.2009.0103. ISSN 0567-7920. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ а б Kirkland, James I. (1998). A Polacanthine Ankylosaur (Ornithischia: Dinosauria) from the Early Cretaceous (Barremian) of Eastern Utah (PDF) (англійською) . New Mexico Museum of Natural History and Science, Bulletin No. 14. с. 271—281.
- ↑ Carpenter, Kenneth (2001). Carpenter, K. (ред.). Phylogenetic analysis of the Ankylosauria. Life of the past (англійською) . Блумінгтон, Індіана: Indiana University Press. с. 455–483. ISBN 978-0-253-33964-5.
- ↑ а б Thompson, Richard S.; Parish, Jolyon C.; Maidment, Susannah C. R.; Barrett, Paul M. (2012-06). Phylogeny of the ankylosaurian dinosaurs (Ornithischia: Thyreophora). Journal of Systematic Palaeontology (англ.). Т. 10, № 2. с. 301—312. doi:10.1080/14772019.2011.569091. ISSN 1477-2019. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Madzia, Daniel; Arbour, Victoria M.; Boyd, Clint A.; Farke, Andrew A.; Cruzado-Caballero, Penélope; Evans, David C. (9 грудня 2021). The phylogenetic nomenclature of ornithischian dinosaurs. PeerJ (англ.). Т. 9. с. e12362. doi:10.7717/peerj.12362. ISSN 2167-8359. PMC 8667728. PMID 34966571. Процитовано 23 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Jing-Tao, Yang; You, Hai-Lu; Li, Da-Qing; De-Lai, Kong (2013). First discovery of polacanthine ankylosaur dinosaur in Asia. Vertebrata Palasiatica. Т. 51. ISSN 1000-3118.
- ↑ Zheng, Wenjie; Jin, Xingsheng; Azuma, Yoichi; Wang, Qiongying; Miyata, Kazunori; Xu, Xing (27 лютого 2018). The most basal ankylosaurine dinosaur from the Albian–Cenomanian of China, with implications for the evolution of the tail club. Scientific Reports (англ.). Т. 8, № 1. doi:10.1038/s41598-018-21924-7. ISSN 2045-2322. PMC 5829254. PMID 29487376. Процитовано 23 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Arbour, Victoria M.; Zanno, Lindsay E.; Gates, Terry (2016-05). Ankylosaurian dinosaur palaeoenvironmental associations were influenced by extirpation, sea-level fluctuation, and geodispersal. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). Т. 449. с. 289—299. doi:10.1016/j.palaeo.2016.02.033. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Rivera-Sylva, Héctor E.; Frey, Eberhard; Stinnesbeck, Wolfgang; Carbot-Chanona, Gerardo; Sanchez-Uribe, Iván E.; Guzmán-Gutiérrez, José Rubén (2018-03). Paleodiversity of Late Cretaceous Ankylosauria from Mexico and their phylogenetic significance. Swiss Journal of Palaeontology (англ.). Т. 137, № 1. с. 83—93. doi:10.1007/s13358-018-0153-1. ISSN 1664-2376. Процитовано 23 листопада 2023.
|
Це незавершена стаття про динозаврів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
