Перейти до вмісту

Pomme

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Pomme (співачка))
Pomme
фр. Claire Pommet
Основна інформація
Повне ім'яфр. Claire Isabelle Geo Pommet[1]
Дата народження2 серпня 1996(1996-08-02)[1] (28 років)
Місце народженняДесін-Шарп'є[1]
Роки активності2015 — тепер. час
Громадянство Франція[1]
Професіїавторка пісень, музикантка
Інструментигітара, Автоарфа[2], віолончель, вокал[d][3] і акустична гітара[3]
Жанришансон[4], поп-фолк[4], народна музика[3] і Французька поп музика
ПсевдонімиPomme[5]
ЛейблиPolydor Records
Нагороди
У шлюбі зSafia Nolind
pommemusic.fr
CMNS: Файли у Вікісховищі

Клéр Поммé (фр. Claire Pommet, нар. 2 серпня 1996, Ліон, Франція), відома як Pomme (фр. pɔm) — французька співачка, авторка пісень і музикантка. Вона навчилася грати на кількох інструментах у молодому віці. Її дебютний студійний альбом À peu près (2017) отримав схвалення критиків за поєднання поп-музики та фолку та увійшов у французький чарт альбомів під номером 91. Пізніше Pomme випустила свій другий студійний альбом Les failles (2019), який став її першим проектом, який потрапив до топ-10 у своїй країні. Пізніше платівку було перевидано під назвою Les failles cachées (2020) і вона знову потрапила в чарти рекордів у двох країнах. Її третій студійний альбом Consolation вийшов 26 серпня 2022 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Клер Помме виросла в районі Ліона. Вивчала теорію музики з 6 років, у 7 років приєдналася до дитячого хору La Cigale de Lyon, з 8 років вчилася грати на віолончелі[6]. Її мати грає на флейті, батько, агент з нерухомості, слухав Мішеля Польнарефа, Сержа Реджані та Шарля Азнавура. Один із друзів батька познайомив її з американськими фолком та кантрі[7].

У вересні 2017 року у віці 21 року Клер вперше виступила в La Boule Noire в Парижі. У жовтні випустила перший альбом французького шансону під назвою À peu près; Саломея Рузероль-Дуглас у Le Figaro описала його як суміш попфолку[8]. За словами Жиля Рено у Libération, це було «дуже обнадійливо», в той час, як Марі-Катрін Марді з RFI сказала, що «лірика не переконує [повністю]», але похвалила голос Pomme[6][7][9][10]. Журналісти Libération та Le Figaro підкреслюють якість її живих виступів, під час яких вона грає на автоарфі та гітарі.

Pomme виступала у першій частині туру Асафа Авидана восени 2017 року[10]. У лютому 2018 року виступила в Café de la Danse в Парижі, після того розігріву у французьких виконавців Louane і Vianney[8], а потім вийшла на сцену в La Cigale в середині 2018 року і в La Trianon на початку 2019 року[11].

Тексти, які вона пише, торкаються тем кохання (у тому числі гомосексуального), смерті та «повсякденних ситуацій, які вдаються до романтизму»[11][6].

У 2020 році вона отримала нагороду Victoires de la Musique за альбом révélation («альбом новачка») зі своїм другим студійним альбомом Les failles[12]. У 2021 році була визнана Arte Féminine («мисткиня») року[13].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  • À peu près (2017)
  • Les failles (2019)

Мініальбоми

[ред. | ред. код]
  • En cavale (2016)
  • A Peu Près — Sessions Montréalaises (2018)

Сингли

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://musee.sacem.fr/index.php/Detail/objects/83951
  2. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=cMzB7zr2_mY
  3. ↑ а б в Montreux Jazz Festival Database
  4. ↑ а б https://www.universalmusic.fr/artiste/15987-pomme/bio
  5. ↑ Discogs — 2000.
  6. ↑ а б в à 07h38, Par Maguelone Bonnaud Le 13 janvier 2019 (13 січня 2019). Concert : on craque pour Pomme. leparisien.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  7. ↑ а б Renault, Gilles. Pomme, le fruit détendu. Libération (фр.). Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  8. ↑ а б La voix est libre pour la chanteuse Pomme. LEFIGARO (фр.). 24 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 26 березня 2022.
  9. ↑ RockNfool (19 вересня 2017). Onirisme et grands frissons avec Pomme à la Boule Noire. Rocknfool (fr-FR) . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  10. ↑ а б L’ascension soyeuse de Pomme. RFI Musique (фр.). 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 26 березня 2022.
  11. ↑ а б Pomme : “Ado, j’aurais aimé pouvoir me reconnaître dans des chanteuses lesbiennes”. Télérama (фр.). 28 січня 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 26 березня 2022.
  12. ↑ Victoires de la musique : Les Failles de Pomme, album révélation. LEFIGARO (фр.). 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 26 березня 2022.
  13. ↑ Victoires de la Musique : Pomme sacrée meilleure artiste féminine de l'année. LEFIGARO (фр.). 13 лютого 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Pomme&oldid=44126699