Серж Реджані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серж Реджані
фр. Serge Reggiani
Дата народження2 травня 1922(1922-05-02)
Місце народженняРеджо-нель-Емілія, Італія
Дата смерті23 липня 2004(2004-07-23) (82 роки)
Місце смерті
Париж, Франція
Похованняцвинтар Монпарнас
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, співак
Alma materКурси Симона
Роки активності1940 — 2004
ДітиStéphan Reggianid і Simon Reggianid
IMDbID 0716577
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
serge-reggiani.com
Серж Реджані у Вікісховищі
Могила С. Реджані на кладовищі Монпарнас

Серж Реджані́ (Реджіа́ні) (фр. Serge Reggiani; 2 травня 1922, Реджо-нель-Емілія, Емілія-Романья, Італія — 23 липня 2004, Париж, Франція) — французький театральний та кіноактор, художник та співак італійського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Серж Реджані народився 2 травня 1922 року на півночі Італії, в місті Реджо-нель-Емілія (регіон Емілія-Романья) в сім'ї з італійця-антифашиста. У 1926 році у зв'язку з приходом до влади Беніто Муссоліні разом з батьками емігрував у Францію. З юних років цікавився спортом, захоплювався легкою атлетикою, боксом, велосипедним спортом. Після закінчення школи деякий час працював перукарем. Відвідував акторські Курси Симона; у 1940 році Серж закінчив Паризьку консерваторію драматичного мистецтва. У театрі почав грати з 1940 року; найкраща його роль — у виставі «Відлюдники з Альтони» Сартра[1].

З 1938 року Сердж Реджані почав зніматися в кіно спочатку як статист, потім грав невеликі ролі. З успіхом виступив у фільмі «Перехрестя загублених дітей» (1944). У фільмі 1948 року «Манон» (реж. Анрі-Жорж Клузо) на сюжет Прево, перенесений у сучасність, Реджані зіграв роль юнака, якого заполонила сліпа пристрасть, що привела його до падіння. У «Веронських коханцях» (1949) режисера Андре Каятта актор створив образ «сучасного Ромео» Анжело, готового ціною власного життя боронити власне кохання від ницих домагань жорстокого і розтлінного світу[1]. Реджані втілив у кіно образи романтичних героїв («Золота каска», 1952, реж. Жак Беккер), а також грав характерні ролі, знявшись за час своєї кінокар'єри у понад 80-ти фільмах. Серед значних кіноробіт актора — роль зрадника у фільмі «Марі-Жовтень» (1958, реж. Жульєн Дювів'є), а також роль пілота у фільмі Робера Енріко «Шукачі пригод» (1967), де партнерами Реджані по знімальному майданчику виступили Ален Делон та Ліно Вентура.

З початку 1960 років Реджані часто знімався в Італії, зігравши ролі у фільмах Луїджі Коменчіні «Усі по домівках» (1960), Лукіно Вісконті «Леопард» (1963), Джанні Пуччіні «Сім братів Черві» (1967), Даміано Даміані «День сови» (у радянському прокаті — «Сова з'являється вдень», 1968), Марко Феррері «Не чіпай білу жінку» (1973), Етторе Сколи «Тераса» (1979) та ін.

З 1959 року Сердж Реджані почав виступати спочатку на радіо, потім на естраді як шансоньє, виконуючи пісні на вірші Бориса Віана, Жака Превера та ін. Дебютний альбом Реджані Serge Reggiani chante Boris Vian вийшов у 1964 році; останній — у 1993-му.

Серж Реджані помер 23 липня 2004 року в Парижі у 82-річному віці. Похований на цвинтарі Монпарнас.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1940 ф Груднева ніч Nuit de décembre статист
1942 ф Він приїхав у День всіх святих Le voyageur de la Toussaint Бой Елой
1944 ф Перехрестя загублених дітей Le carrefour des enfants perdus Жоріс
1945 ф Франсуа Війон François Villon Франсуа Війон
1946 ф Зірка без світла Étoile sans lumière Гастон Лансак
1946 ф Ворота ночі Les portes de la nuit Гай Сенешаль
1947 ф Збіги Coïncidences Жан Менетрьер
1947 ф У розквіті літ La fleur de l'âge
1948 ф Ману контрабандист Manù il contrabbandiere Мануель Амбосіні
1948 ф Зворотна сторона карт Le dessous des cartes Маню
1948 ф Веронські коханці Les amants de Vérone Анжело (Ромео)
1949 ф Манон Manon Леон Леско
1949 ф Таємниця жовтої кімнати Le mystère de la chambre jaune Жозеф Рулетабію
1949 ф У небесному королівстві Au royaume des cieux П'єр Массо
1949 ф Аромат пані в чорному Le parfum de la dame en noir Жозеф Рулетабію, молодий журналіст і детектив-любитель
1949 ф Повернення до життя Retour à la vie Луї, чоловік молодої німкені (новела 5: «Повернення Луї»)
1950 ф Ті, що були з Сен-Лу Les anciens de Saint-Loup абат Поль Форестьє
1950 ф Карусель La ronde Франц, солдат
1951 ф Дівчина з характером Une fille à croquer Жан-Луї на прізвисько «Лу»
1952 ф Засекречені люди Secret People Луї
1952 ф Золота каска Casque d'or Жорж Манда
1952 ф Червоні сорочки Camicie rosse Лантіні
1952 мф Забавні пригоди містера Вандерберда La bergère et le ramoneur Сажотрус, озвучування
1953 ф Світ засуджує Il mondo le condanna Андре
1953 ф Небезпечна дівчина Bufere Серджо Парнелл
1953 ф Акт кохання Un acte d'amour Клод Лаку
1955 ф Наполеон Napoléon Люсьєн Бонапарт
1955 ф Мерзотники потрапляють в пекло Les salauds vont en enfer Рудель
1957 тф Вони їдять? Mangeront-ils?
1957 ф Еліза Élisa Бернар Вуазен
1957 с Зарубіжний прес-клуб — Ексклюзив! Overseas Press Club — Exclusive! сержант Жан Рено
1958 ф Шах носильникові Échec au porteur Бастьєн Сессе
1958 ф Знедолені Les misérables Енжольрас
1958 ф Безбілетник The Stowaway Альфред Мужа
1958 ф Жінка — сенсація дня La donna del giorno Маріо Грімальді
1959 ф Марі-Жовтень Marie-Octobre Антуан Руже, друкар
1960 ф Усі по домівках Tutti a casa інженер Ассунто Чекареллі
1961 ф Паризький блюз Paris Blues Міжель «Джіпсі» Девінь
1962 ф Війна триває La guerra continua Ліберо
1962 ф Стукач Le doulos Моріс Фожель
1963 ф Леопард Il gattopardo дон Франческо Чіччо Тумео
1964 с Великі хамелеони I grandi camaleonti Робесп'єр
1964 ф Пекло L'enfer Марсель №1
1965 ф Марф-Шанталь проти доктора Ха Marie-Chantal contre le docteur Kha Іванов
1967 ф 25-а година La vingt-cinquième heure Траян Коруджа
1967 ф Шукачі пригод Les aventuriers пілот
1967 ф День сови Il giorno della civetta Паріньєду
1968 ф Сім братів Черві I sette fratelli Cervi Феррарі
1969 ф Армія тіней L'armée des ombres перкур
1971 ф Зворотній відлік Comptes à rebours Франсуа Нолан
1972 ф Три мільярди без ліфта Trois milliards sans ascenseur П'єро
1972 ф Ватажки Les caïds Тья
1973 ф Не чіпайте білу жінку! Touche pas à la femme blanche божевільний індієць
1974 ф Венсан, Франсуа, Поль та інші Vincent, François, Paul... et les autres Поль
1975 ф Кіт і миша Le chat et la souris Леша
1976 ф Добрі та злі Le bon et les méchants лідер опору
1977 ф Дівчинка, пришита білою ниткою Une fille cousue de fil blanc Жером
1977 ф Віолетта і Франсуа Violette & François батько Франсуа
1977 ф Урочисте причастя La communion solennelle співак, озвучування
1979 ф Тераса La terrazza Серджо
1979 ф Слід гігантів L'empreinte des géants Фулдруль
1980 ф Фантастика Fantastica Евклід Браун
1986 ф Погана кров Mauvais sang Шарлі
1986 ф Бджоляр O melissokomos хворий
1988 тф Вічна молодість L'eterna giovinezza
1988 ф Не будіть сплячого поліцейського Ne réveillez pas un flic qui dort Le Stéphanois
1989 ф Coupe-franche Матьє
1990 ф Бувають дні… Бувають ночі Il y a des jours... et des lunes батько Софі
1990 тф Велика краса Grand beau За
1990 ф Я найняв убивцю I Hired a Contract Killer Вік
1990 ф Повне залізо Plein fer Еміліо
1993 ф Щосили разом з іншими De force avec d'autres Серджо
1993 ф Rosenemil доктор Леві
1995 ф Маленький хлопчик Le petit garçon Жерма
1997 ф Героїні Héroïnes Монгольф'є
1998 ф Піаніст El pianista мер Россель

Вибрана дискографія

[ред. | ред. код]
Студійні альбоми

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Кинословарь, т.2, 1970, с. 411.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • РЕДЖАНИ, Серж // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 411. — 85000 прим. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Серж_Реджані&oldid=41964186