PostPlay
Зовнішній вигляд
PostPlay Театр | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Країна | Україна | |||
Місто |
Київ | |||
Адреса |
Нижньоюрківська,31 | |||
Підпорядкування | приватний | |||
Тип | театральна трупаd | |||
Відкрито | 2015 рік | |||
Керівництво | Ден Гуменний, Яна Гуменна, Антон Романов, Галина Джикаєва, Катерина Тягло | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
|
PostPlay Театр — незалежний український театр, створений у 2015 році драматургами Деном та Яною Гуменними, режисерами Галиною Джикаєвою та Антоном Романовим.
Приміщення театру знаходиться у колишній стрічковій фабриці на Старому Подолі, на вулиці Нижньоюрківській, 31. На сцені PostPlay часто виступають інші незалежні театри та перформери.
PostPlay Театр позиціонує себе як «критичний театр», метою якого є звертати увагу суспільства та влади на «незручні», гострі, болючі теми[1].
- «Ополченцы» («Ополченці», 2015), реж. Галина Джикаєва, драм. Ден і Яна Гуменні, за п'єсою «Дочці Маші купив велосипед».
- «Мапи ідентичності / Мова Ворожнечі» (2016), перформанс Антона Романова.
- «Трохи більше кисню» (2016), реж. Ната Вітченко, драм. Анастасія Косодій, за п'єсою «Привези мені зі Львова, чого в Запоріжжі немає».
- «Сіра зона» (2016), реж. Галина Джикаєва, драм. Ден та Яна Гуменні.
- «50 перших днів війни», (2016), реж. Ден Гуменний, текст Наталії Казеннової.
- «Більше, ніж жінка» (2017), реж. Нін Ходорівско.
- «Чорний сніг» (2017), ідея та постановка Дена та Яни Гуменних.
- ↑ "Ополченці" в Києві, або театр, що провокує суспільну дискусію. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-06 у Wayback Machine.]
- Сторінка театру у фейсбук
- «Більше, ніж жінка, більше, ніж театр» [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Юрій Франк
- «#вочікуваннігодо: театр в умовах відсутності» [Архівовано 9 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Чим живе і що показує перший український андеграундний театр (інтерв'ю) [1] [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.]