Preserve (компанія)
| Тип | приватна компанія |
|---|---|
| Правова форма | приватна компанія  |
| Галузь | роздрібна торгівля |
| Засновано | 1996 |
| Засновник(и) | Ерік Гудзон |
| Штаб-квартира | Волтгем |
| Продукція | сталі споживчі товари |
| preserveproducts.com | |
Preserve — американська компанія сталих споживчих товарів, яка створює побутові вироби з переробленого поліпропіленового пластику № 5[1][2]. Компанія була заснована в 1996 році Еріком Гудзоном. Головний офіс компанії розташований у Волтемі, штат Массачусетс.[3] Preserve використовує перероблений та пост споживчий пластик, щоб створити всі свої продукти від зубних щіток до кухонного начиння.[4]
Материнська компанія Preserve, Recycline, була заснована в 1996 році Еріком Гудзоном[5]. Гудзон співпрацював зі стоматологами та промисловими дизайнерами для розробки зубної щітки Preserve (перший продукт компанії), яка була запущена у березні 1997 року. Лінія компанії відтоді розширюється, додаються інші продукти, такі як кухонний інвентар та посуд.[6]
Ручки бритв Preserve виробляються з перероблених пластмас, 65 % з яких походять з йогуртових контейнерів.[7] Preserve також виробляє і продає змішувальні миски, дошки для нарізання, мірні чашки, контейнери для зберігання харчових продуктів і друшляки — все зроблено з перероблених матеріалів.
Продукти компанії виготовляються в США, вільні від бісфенолу, безпечні у використані в мікрохвильовій печі, не випробовуються на тваринах, та продаються на національному рівні в магазинах, таких як Whole Foods Market, Trader Joe's, Hannaford, The TJX Companies, and Amazon.
Компанія отримує пластик для своєї продукції як від приватних осіб, так і від компаній, що займаються збиранням пластику. Компанія використовує перероблювальний поліпропіленовий пластик — в першу чергу отриманого з контейнерів для йогурту та хумусу — для створення екологічно чистих побутових товарів. Поки Preserve повторно використав понад 100 тонн перероблених матеріалів.
Для подальшого заохочення переробки пластику № 5, Preserve, ініціював програму Gimme 5 у 2009 році — загальнонаціональна програма, яка співпрацює з Whole Foods Market. Gimme 5 — партнерство між Preserve та різноманітними однодумцями, такими як Stonyfield Farm[8] та Berry Global. За програмою Gimme 5 було встановлено контейнери в більш ніж 200 магазинах мережі Whole Foods Market. Ці контейнери служать для збору пластику № 5, а також фільтрів для води компанії Brita та стаканів компанії Plum Baby. Споживачі можуть викинути свої чисті, пластмасові вироби, марковані «5» на будь-якій загальнонаціональній Gimme 5 станції. Berry Plastics, Whole Foods та Preserve керують всією збіркою та переробкою. В результаті програми Whole Foods переробили майже 300 000 фунтів пластику № 5 у 2012 році. Приблизно 10 — 20 % пластику № 5, що використовуються в продукції Preserve, отримані з програми Gimme 5. Партнерство з Recyclebank також дозволяє споживачам заробляти бали за їхні зусилля в утилізації.
- ↑ Phansey, Asheen. The Business of Business Ecology. Fast Company. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Zezima, Katie (21 травня 2008). Plastic Finds a Second Life and Skirts the Dump. The New York Times. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ Leiber, Nick (13 липня 2011). America's Most Promising Social Entrepreneurs 2011. Bloomberg Businessweek. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 4 липня 2014.
- ↑ Pearlman, Alex (12 січня 2012). For social entrepreneurs, the 'bottom line' is people, not profit. Boston.com. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Cohen, Deborah (23 грудня 2008). Entrepreneur attributes success to lean and green model. Reuters. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ Coco, Donna. Green Trash. Babson. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ Walker, Rob (4 березня 2009). Revalued. The New York Times. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Strom, Stephanie (23 березня 2012). Companies Pick Up Used Packaging, And Recycling's Cost. The New York Times. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 20 березня 2014.