Prunus subcordata
| Prunus subcordata | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Слива (Prunus subg. Prunus) |
| Секція: | Prunus sect. Prunocerasus |
| Вид: | P. subcordata
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus subcordata Benth., 1849
| |
| |
| Ареал | |
Prunus subcordata — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Це дерево чи кущ, 10–30(60) дм, іноді колючі. Гілочки голі чи запушені. Листки опадні; ніжка 4–18 мм, гола чи запушена, дистально зазвичай залозиста; пластина еліптична, подовжено-яйцеподібна чи майже округла, 2–5(6.5) × 1.3–3.5(4.5) см, основа округла чи майже серцеподібна, краї від одно- до подвійно зубчасті, зубці тупі, залозисті, верхівка зазвичай тупа чи округла, рідко гостра, абаксіальна (низ) поверхня гола чи волосиста, адаксіальна гола чи притиснуто-волосиста. Суцвіття — 2–5-квіткові, зонтикоподібні пучки. Квіти розпускаються після появи листя; чашолистки від широко розпростертих до відігнутих, обернено-яйцеподібні, 2.2–4(5) мм, краї залозисто-зубчасті, іноді неясно, поверхні голі чи волосисті; пелюстки білі, видовжено-обернено-яйцеподібні, 5–10 мм. Кістянки зазвичай червоні до червонувато-пурпурних, іноді жовті, від кулястих до еліпсоїдних, 15–25 мм, зазвичай голі, рідко дещо запушені; мезокарпій м'ясистий; кісточки яйцеподібні, ± сплощені. Цвітіння: березень–травень; плодоношення: серпень–вересень[1].
Росте на заході США: Каліфорнія, Орегон[2]. Населяє береги струмків, сухі кам'янисті схили, чапаралі, сосново-дубові та ялівцево-дубові ліси; 100–1900 метрів[1].
Плоди їдять сирими чи приготовленими, вони приємно кислі, кращі форми мають легку терпкість. Вважається одним із найкращих ароматних диких фруктів Тихоокеанської Північної Америки[3].
З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого[3].
Prunus subcordata належить до третинного генофонду культивованої сливи (Prunus domestica), тому його можна використовувати як донора генів для покращення врожаю. Саджанці іноді використовують як підщепу для сливи. Деревина важка, тверда, дрібнозерниста. Дерева надто малі, щоб деревина представляла комерційний інтерес[3].
-
загальний вигляд -
листки -
квітка
- ↑ а б Prunus subcordata. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus subcordata. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
- ↑ а б в Prunus subcordata. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 24.10.2022. (англ.)