Puccinellia dolicholepis
| Puccinellia dolicholepis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Триба: | Poeae |
| Підтриба: | Coleanthinae |
| Рід: | Покісниця (Puccinellia) |
| Вид: | P. dolicholepis
|
| Біноміальна назва | |
| Puccinellia dolicholepis (V.I.Krecz.) Pavlov, 1956
| |
Puccinellia dolicholepis — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).
Багаторічна рослина що росте густим пучком. Стовбури прямовисні, 20–40(50) см заввишки, тонкі, 1–1.5 мм у діаметрі. Язичок 1.7–3.5 мм; листкові пластинки зазвичай загорнуті, 3–5 см у довжину й 0.3–1.2 мм ушир. Волоть нещільна, 5–12 см. Колосочки 4–7 мм, зазвичай з пурпурним відтінком, квіточок 2–6; нижня колоскова луска 1.3–1.6 мм, верхня 2–2.8 мм, верхівка ± гостра; леми 2.5–3.5(4) мм, на нижній частині жилок коротко запушені, верхівка від гострої до ± загостреної; палея кілювата, запушена знизу, шершава згори. Квітне у червні й липні[1].
Ареал цього виду простягається від півдня України до Цинхаю (Китай)[2][3].
Населяє сухі луки, піщані солоні береги озер і луки, пісковикові схили[1].
В Україні вид росте на солончаках та засолених піщаних та супіщаних ґрунтах — на крайньому півдні Степу (включаючи Степовий Крим)[4]
Синоніми[5]:
- Atropis dolicholepis Krecz.
- Puccinellia fominii Bilyk
- Puccinellia pseudobulbosa (Nyár.) Nyár. ex Prodan
- ↑ а б Puccinellia dolicholepis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 12.10.2022. (англ.)
- ↑ Puccinellia dolicholepis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 12.10.2022. (англ.)
- ↑ Puccinellia dolicholepis. Catalogue of Life. Процитовано 12.10.2022. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 458.
- ↑ P. dolicholepis. Plant List. Процитовано 12.10.2022.