Перейти до вмісту

Puzzle Quest 2

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Puzzle Quest 2
РозробникInfinite Interactive
ВидавецьСШАD3 Publisher
Steam
Дистриб'юторSteam, Nintendo eShop, Google Play і App Store
Жанр(и)Логічна гра, головоломка, рольова гра
ПлатформаПК/Windows, Nintendo DS, PSP, Xbox 360, iPhone, iPad, Android
Дата випуску

Nintendo DS
США 22 червня 2010[1]
Xbox 360
Увесь світ 30 червня 2010[2]


Microsoft Windows
Увесь світ 12 серпня 2010[3]
Режим гриоднокористувацька гра[4] і багатокористувацька гра
Моваанглійська[4], французька[4], німецька[4], італійська[4] і іспанська[4]
Вік. обмеженняESRB: E10+Everyone 10+
Творці
Ігродизайнер(и)Стів Фоукнер
Технічні деталі
НосійNintendo game cardd, цифрова дистрибуція і цифрове завантаження[d]
Puzzle Quest
Попередня граPuzzle Quest: Challenge of the Warlords
Офіційний сайт

Puzzle Quest 2 - багатоплатформова відеогра на логіку, розроблена Infinite Interactive і видана D3 Publisher у 2010 році для платформ Xbox 360, iOS, Nintendo DS, Android[5], Microsoft Windows та Windows Phone 7[6][3]. Анонсовано версію гри для PSP, але вона була скасована, через проблеми зі звуком[7].

Це є продовженням гри Puzzle Quest: Challenge of the Warlords, яка вийшла у 2007 році.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Геймплей, як і в першій грі, заснований на match-3 відеогрі-головоломці з рольовими елементами. За сюжетом, гравцю потрібно захистити село Верлорен від злого демона Горгона. На відміну від переміщення схематичною глобальною картою, як у першій грі, у Puzzle Quest 2 тепер ізометричний вигляд і ігровий процес заснований на дослідженні підземель під селом.

У грі є чотири класи персонажів: Sorcerer, Templar, Barbarian, і Assassin.

Боротьба

[ред. | ред. код]

Ігровий процес схожий на "Виклик воєначальників". Кожен гравець по черзі намагається зібрати принаймні набір з трьох дорогоцінних каменів, щоб отримати ману, очки дії або завдати шкоди противнику. Якщо у гравця достатньо мани, він може використати заклинання, або якщо у нього достатньо очок дії, він може використати предмет, який може складатися зі зброї (яка завдає шкоди ворогу), щита (який збільшує захист на обмежений час) або зілля (яке додає певну кількість до запасу мани або кількість очок життя). Тайли змінилися з минулої гри. З'явилися червоні, жовті, сині, зелені та фіолетові камінці, які, будучи зібраними, додають певну кількість до певного запасу мани. Коли черепи збігаються, вони завдають ворогу шкоди, яка залежить від кількості збіглися черепів і бонусу до шкоди від черепа цього гравця. Коли випадають самоцвіти дії (які виглядають як рукавиці), вони додаються до запасу дії гравця, щоб гравець міг використовувати певні предмети. Дикі символи можуть з'являтися з множником, як у минулій грі. Золото та досвід отримуються після бою разом із здобиччю. Певні міні-ігри мають різні типи тайлів. Збіг набору з чотирьох плиток дає гравцеві додатковий хід, а набір з п'яти плиток також генерує вайлдкарту. Незаконні ходи більше не караються. Якщо на дошці не залишилося ходів, всі запаси мани кожного гравця втрачаються, а дошка скидається.

Рецензії та нагороди

[ред. | ред. код]

Puzzle Quest 2 отримала, в основному, позитивні відгуки критиків, набравши 81% на Metacritic для Xbox 360 версії[8] та 74% для версії Nintendo DS[9].

20 червня 2010 року на порталі IGN з'явилися рецензії на Puzzle Quest 2. Версії для Xbox 360 була поставлена оцінка 9.0 з 10 і статус «outstanding»[10], а версії для Nintendo DS 8.5 з 10 і статус «great»[11]. Обидві версії гри отримали нагороду "Editor's choice".

Рецензент від Giant Bomb Бред Шумейкер назвав гру «поверненням Infinite Interactive у форму після провальних Puzzle Quest: Galactrix та Neopets Puzzle Adventure»[12]. Версія на ПК отримала позитивні відгуки від GameSpot, де було відзначено, що геймплей цієї гри викликає звикання[13], та від 1UP.[14]

Гра зайняла перше місце у категорії «Найкраща логіка» за результатами рейтингу «Absolute Top 2010» сайту ag.ru[15]. У цьому ж рейтингу гра посіла третє місце в категорії «Найкраща гра для Nintendo DS» та десяте у категорії «Найкраща RPG»[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Puzzle Quest 2. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  2. Puzzle Quest 2. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  3. а б Puzzle Quest official website. Infinite Interactive. 22 червня 2010. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 23 червня 2010. [Архівовано 2010-01-07 у Wayback Machine.]
  4. а б в г д е Steam — 2003.
  5. Puzzle Quest 2 official forum. Infinite Interactive. 27 жовтня 2010. Процитовано 29 жовтня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=unknown-host (довідка)[недоступне посилання з Май 2018]
  6. A quick look at some of the new WP7 games from Namco. BestWP7Games. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2010.
  7. Sliwinski, Alexander (21 липня 2011). Puzzle Quest 2 canceled for PSP. Engadget.
  8. Puzzle Quest 2 for Xbox 360 Reviews, Ratings, Credits, and More at Metacritic. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 березня 2011.
  9. Puzzle Quest 2 for DS Reviews, Ratings, Credits, and More at Metacritic. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  10. Daemon Hatfield (20 червня 2010). Puzzle Quest 2 Review You've finally met your match (англ.). IGN. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2010. [Архівовано 2012-03-22 у Wayback Machine.]
  11. Daemon Hatfield (20 червня 2010). Puzzle Quest 2 Review You've finally met your match (англ.). IGN. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 23 червня 2010.
  12. Shoemaker, Brad (7 липня 2010). Puzzle Quest 2 Review. Giant Bomb. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 12 вересня 2010.
  13. Ramsay, Randolph (23 серпня 2010). Puzzle Quest 2 Review for PC. GameSpot.com. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 12 вересня 2010.
  14. Brown, Michael (9 серпня 2010). Puzzle Quest 2 Review for PC. 1UP. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 12 вересня 2010.
  15. а б AG.ru (2011). Absolute Top 2010 Информация о номинанте (рос.). ag.ru. Архів оригіналу за 10 квітня 2011. Процитовано 20 березня 2011. [Архівовано 2011-04-10 у Wayback Machine.]